Вачі Сергій Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вачі Сергій Леонідович

ВА́ЧІ Сергій Леонідович (08. 03. 1961, Київ) – звукооператор. Син Л. Вачі. Чл. НСКінУ (2001). Закін. Київ. політех. ін-т (1988). У 1978–97 працював на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де оформив фільми, а також студій «Ялта-фільм», «Воля-ХХ», «Контакт», телекомпанії «Студія “1+1”»: «Історія пані Ївги» (реж. М. Іванов), «Псалом» (реж. А. Ґураль), «Кисневий голод» (реж. В. Дончик), «Ха-бі-аси» (усі – 1990), «Жінка для всіх» (1991; обидва – реж. А. Матешко), «Цвітіння кульбаби» (1992, реж. О. Ігнатуша), «Чотири листи фанери» (1992, реж. С. Курбанов), «Єлисейські поля» (1993, реж. О. Левченко), «Співачка Жозефіна та мишачий народ» (1994), «…від Булгакова» (1999; обидва – реж. С. Маслобойщиков), «Геллі і Нок» (реж. В. Іллєнко), «Двійник» (реж. А. Ґураль, О. Майстренко; обидва – 1995), «Амвросій Бучма» (1997, реж. С. Ільїнська), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (співавт.), «Небилиці про Борислава» (обидва – реж. Ю. Терещенко), «Ніч у музеї Параджанова» (реж. Р. Балаян; усі – 1998), «Колесси. Честь і дяка» (1999, реж. О. Фролов). Від 1997 – звукореж. підпр-ва «Інтер-Медіа» телекомпанії «Студія “1+1”».

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2005