Вашківці
ВА́ШКІВЦІ — місто Вижницького району Чернівецької області. Знаходиться на правому березі р. Черемош (бас. Дунаю), за 32 км на Пн. Сх. від райцентру та за 40 км на Зх. від обл. центру. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з рай. та обл. центрами. Площа 6,8 км2. Насел. 5987 осіб (2001, складає 103,0 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, румуни, євреї. На тер. міста виявлено залишки 3-х поселень черняхів. культури, рештки поселень 14 ст. знайдено в центрі В. Перша писемна згадка про В. датується 1431. У 1433–1774 В. перебували у складі Молдав. держави, 1774–1918 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1767 надано Маґдебур. право. 1710 у В. перебував Пилип Орлик. 1848–49 жит. м-ка брали участь в антифеодал. русі під проводом Лук’яна Кобилиці. Від 1903 — повітове місто. Місто займало помітне місце в культур. житті Буковини. Діяли філії т-в «Руська бесіда», «Руська школа», «Руський нар. дім» та ін. 1903 у В. було створено одне з перших на Буковині товариство «Січ». 1918 місто окуповане румун. військами. 1940 у складі Пн. Буковини приєднане до УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. 1940–62 — центр Вашковец. р-ну. Нині у В. функціонують спирт. завод та хлібокомбінат. У місті — заг.-осв. школа, гімназія (пам’ятка архітектури, 1900-ті рр.), училище Буковин. мед. академії, муз. школа, 2 дошкіл. дит. установи, 6 б-к; рай. лікарня. Реліг. громади: УПЦ КП, 2 — УПЦ МП, УГКЦ, РКЦ, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Діє жін. монастир. У В. — мемор. комплекс — брат. могила рад. воїнів та пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятник Т. Шевченку. Серед видат. уродженців — д-ри фіз.-мат. н. М. Курик та М. Гавалешко, д-р геогр. н. П. Лютик; художник Є. Максимович, майстриня худож. текстилю О. Чорногуз, подружжя художника Георгія (у місті відкрито Музей нар. творчості, якому присвоєно його ім’я) та майстрині худож. текстилю Євдокії Гарасів; письменник, педагог Б. Барановський; композитор В. Михайлюк; громад. діяч, лікар Г.-О. Дубик, дипломат І. Гнатишин. Жили і працювали поети І. Бажанський та З. Канюк.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
