Вегетативне розмноження

ВЕГЕТАТИ́ВНЕ РОЗМНО́ЖЕННЯ  — тип нестатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні за спадковими ознаками нові особини. В. р. поширене серед усіх груп рослин та низькоорганізов. тварин; ґрунтується на тотипотентності клітин та здатності до регенерації, в основі якої лежать дедиференціація та відновлення мітотич. активності клітин. Характер. особливістю мітозу (непрямого поділу клітини) є те, що в результаті поділу однієї материн. диплоїдної клітини утворюються дві ідентичні диплоїдні дочірні клітини. Відомі такі форми В. р.: поділ, брунькування, пупкування та фрагментація (крайній вираз регенерації).

У тварин В. р. відбувається або шляхом поділу — відчуження частин тіла, які раніше належали єдиному організму, причому кожна частина доповнює себе до стану ціліс. організму (у найпростіших), або ж шляхом брунькування (у кишковопорожнинних та деяких червів). Здатність до регенерації у тварин тим сильніша, чим нижче стоїть тварина у системі організації. Напр., для деяких безхребет. тварин (губки, моховатки, покривники, деякі інфузорії та ін.) властиве пупкування, тобто утворення на тілі материн. організму або на його спец. виростах (столонах) т. зв. пупка, з якого формується нова особина. Утворені шляхом пупкування нові особини відокремлюються від материн. організму або ж залишаються з’єднаними з ним, у результаті чого виникають колонії (напр., колоніал. корали мадрепори тощо).

У нижчих рослин В. р. відбувається в результаті поділу клітини чи її брунькування (у одноклітинних), або з частин талому (у багатоклітинних), зокрема шляхом утворення спеціаліз. ділянок талому (напр., виводкові бруньки водорості сфацелярії, бульбочки на ризоїдах харових водоростей, соредії та ізидії у лишайників); у грибів — за допомогою спеціаліз. одноклітин. утворень — оїдій, хламідоспор тощо. Здатність до В. р. у мікроскопіч. рослин (дріжджі, бактерії) використовують у виробництві молочнокислих продуктів, пивоварінні, силосуванні кормів тощо.

У вищих рослин в основі В. р. лежить здатність до регенерації. Природне неспеціаліз. В. р. відбувається в результаті розпаду материн. форми на дві або більше дочірніх внаслідок перегнивання протонеми або талому (у мохоподібних), руйнування старих ділянок надземно-повзучих пагонів (у плауна, голонасінних і квітк. рослин) та неспеціаліз. епігеогенних кореневищ (у папоротей і квітк. рослин). Спеціаліз. В. р. у вищих рослин відбувається за допомогою спеціаліз. клітин чи спец. вегетатив. органів (надзем. пагонів, бульб, цибулин, кореневих паростків, кореневищ тощо). Надзем. пагонами («вусами») розмножуються суниці, полуниці, кам’яниці, деякі перстачі, горлянка повзуча; цибулинами і бульбами — овоч. культури і декор. рослини; кореневими паростками — дерева і кущі (тополя, верба, біла акація, бузок, малина, вишня); кореневищами — багаторічні трави.

В. р. за допомогою вегетативних органів широко використовують у рослинництві, зокрема у садівництві, овочівництві та квітникарстві. Для багатьох культур. рослин В. р. — єдиний шлях збереження цінних сортових ознак і властивостей. Однак, при В. р. потомству передаються також і негативні риси та хвороби материн. організму. Тому багаторазове В. р. може призвести до виродження рослини. У садівництві застосовують укорінення живців та щеплення. Щеплення — це спосіб штуч. В. р. рослин, при якому внаслідок зростання зрізаних бруньок або стеблових живців однієї рослини (що розмножується) з іншою (вкоріненою) відбувається утворення нової особини.

Нині одним з найефективніших та економічно вигідних способів В. р. рослин є мікроклонал. розмноження. Даний метод дає можливість одержувати здоровий посадк. матеріал, скорочуючи строки отримання нових сортів у 4–5 разів; швидко розмножувати цінні генотипи рослин; створити «банк» цінних форм і сортів рослин. Цей метод широко застосовується у сільс. та ліс. госп-ві, квiтникарстві, мед. та харчової промисловості.

Завантажити статтю