Вегетаційний період - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вегетаційний період

ВЕГЕТАЦІ́ЙНИЙ ПЕРІ́ОД – час, протягом якого рослина вегетує, тобто росте та розвивається. У процесі вегетації рослина проходить різні етапи органогенезу, в результаті чого змінюються її розміри та зовн. вигляд, з’являються нові органи, які збільшуються у процесі росту. Тривалість періоду між 2-ма послідов. фазами розвитку рослин називають міжфазовим періодом. Інтенсивність осн. фізіол. процесів у рослин (дихання та фотосинтез) залежить від т-ри середовища – чим вища т-ра (до оптимал. значення), тим швидше росте та розвивається рослина. Тривалість усього В. п. та окремих міжфазових періодів також залежить від т-ри і змінюється відповідно до неї. Розрізняють заг. В. п. – період року, протягом якого в даній місцевості за метеорол. умовами можлива вегетація рослин, тобто в цей період тут т-ра вища від біол. нуля. Крім того, існує В. п. окремих видів та сортів рослин – час, необхідний для проходження всього циклу розвитку конкрет. рослин від посіву насіння до збирання врожаю. Вегетація більшості зерн. культур займає лише близько половини або трохи більше заг. В. п. Це створює додаткові резерви для повторних післяжнивних посівів, особливо для одержання другого врожаю. Напр., для гречки В. п. триває 60–120, ярої пшениці – 90–120 днів, соняшнику – 100–170, кукурудзи – 120–150, цукр. буряків – 150–210 днів тощо. Тривалість цього періоду залежить від скоростиглості окремих культур та їх сортів, а також від метеорол. умов. Більшість рослин помір. широт починають та закінчують вегетацію при т-рі бл. +5 °С, теплолюбні рослини – +10 °С, а рослини тропіч. походження – бл. +15 °С. Періодом актив. вегетації вважають період між датами стійкого переходу т-ри від +10 °С навесні й восени. В Україні період з т-рою понад +5 °С пересічно на 40 днів перевищує період актив. вегетації. Оскільки тривалість В. п. залежить від т-ри, то вчені вже давно замінюють його сумами актив. або ефектив. т-р повітря за цей період. Так, 1739 Р. Реомюр склав суми т-р повітря вище 0 °С. Певний рівень т-ри, необхідний для розвитку рослин, називають біол. нулем, а т-ри вище цього рівня – актив. т-рами. Звідси визначають тривалість (n) В. п.: n = ∑t/t, де ∑t – суми актив. т-р за весь період розвитку рослин, t – середня т-ра за цей період. З часом виявилося, що стійкішою величиною є сума ефектив. т-р. Бабіне першим дав матем. вираження зв’язку тривалості міжфазових періодів і всього В. п. рослин з ефектив. т-рами: n = А/(t – B), де А – сума ефектив. т-р повітря, В – початк. т-ра розвитку, або біол. мінімум. У методі сум ефектив. т-р використовується не вся середня добова т-ра, а лише перевищення її над біол. нулем. Обґрунтовуючи застосування цього методу, Д. Шашко показав, що коефіцієнт варіації сум т-р за період вегетації, напр., ярої пшениці, вдвічі менший, ніж коефіцієнт варіації тривалості періодів. Отже, сума т-р повітря є досить надійним показником розвитку рослин і терміч. умов середовища. В агрометеорології та с.-г. практиці замість того, щоб вказувати тривалість В. п., частіше подають суму актив. т-р повітря, яка є добутком тривалості періоду та серед. т-ри за цей період. Напр., різні сорти окремих с.-г. культур вегета-цію закінчують при нагромадженні таких сум актив. т-р: гречка – 800–1300 °С, яра пшениця – 1400–1700 °С, озима пшениця – 1400–1500 °С, соняшник – 1850–2300 °С, кукурудза – 2200–2700 °С. За заг. В. п. нагромаджується значно більше тепла.

Мінливість В. п. залежно від метеорол. умов вивчають агрометеорологи Одес. екол. ун-ту (С. Мухіна, Н. Синицина, Л. Дмитрієва), Укр. н.-д. гідрометеорол. ін-ту (В. Дмитренко та ін.), Київ. ун-ту (Г. Проценко).

Літ.: Лысенко Т. Д. Влияние термического фактора на продолжительность фаз развития растений. Баку, 1928; Москва, 1949; Дмитренко В. П. Способы определения продолжительности межфазных периодов по температуре воздуха и длине дня // Тр. Укр. н.-и. гидрометеорол. ин-та. К., 1963. Вып. 37; Подольский А. С. Новое в фенологическом прогнозировании. Москва, 1967; Синицина Н. И., Гольцберг И. А., Струнников Э. А. Агроклиматология. Ленинград, 1973; Проценко Г. Д. Исследование сумм температур воздуха за межфазные периоды развития яблони на Украине // Метеорология, климатология, гидрология. К.; О., 1976. Вып. 12; Науково-прикладний довідник з агрокліматичних ресурсів України. К., 1993–95.

Г. Д. Проценко

Стаття оновлена: 2005