Ведь Євген Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ведь Євген Іванович

ВЕДЬ Євген Іванович (02(15). 03. 1917, с. Лозове, нині Краснолиман. р-ну Донец. обл. – 02. 06. 1978, Харків) – хімік. Батько В. Ведя. Д-р тех. н. (1968), проф. (1969). Закін. Харків. хім.-технол. ін-т (1940). Працював на кер. посадах на керам. з-дах (1940–47). Від 1947 викладав у Ворошиловгр. гірн. технікумі (нині Луганськ); від 1949 – у Харків. політех. ін-ті (нині Нац. тех. ун-т «Харків. політех. ін-т»): доц., проф., 1958–78 – зав. каф. в’яжучих матеріалів, одночасно 1958–67 – декан ф-ту технології неорган. речовин. 1953–56 перебував у відрядженні в Китаї: викл. Тяньцзин. та Уханьського політех. ін-тів. Наук. діяльність: вивчення та створення нових технологій вогнетривів, кераміки і в’яжучих матеріалів. Засн. наук. школи зі створення в’яжучих матеріалів на основі відходів вироб-ва, білих і кольор. цементів на основі доломітової сировини, вогнетривів автоклав. твердіння.

Пр.: Кладка и монтаж тепловых устройств в огнеупорной промышленности. Х.; Москва, 1953; Технологія вогнетривів: У 3 т. Тяньцзинь, 1954; Технологія в’яжучих матеріалів. Тяньцзинь, 1955 (обидві – китай. мовою); Физико-химические основы технологии автоклавных строительных материалов. К., 1966 (співавт.); Гипс и гипсовые вяжущие. К., 1967 (співавт.); Химия в производстве строительных материалов. К., 1968 (співавт.); Химическая технология вяжущих материалов. Белгород, 1973 (співавт.).

Літ.: Харьков. политех.

В. Є. Ведь

Стаття оновлена: 2005