ВЕКСИЛОЛО́ГІЯ (від лат. vexillum — прапор і …логія) — спеціальна історична дисципліна, обʼєктами дослідже­н­ня якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транс­паранти, вимпели та інші засоби, що виконують функції символів. Обʼєктом дослідже­н­ня В. є види, форми, структурні компоненти, геральдичні та особливі символічні знаки, композиції кольорів, прапорів, хоругв, бунчуків, стягів, штандартів тощо. Вона встановлює та інтер­претує походже­н­ня, істор. роль, зміни з плином часу, міграцію прапорової символіки і кольорів; регламентує форму, пропорції, кольори прапорів та їх спів­від­ноше­н­ня, а також форму, колір і роз­міри наверш­шя та держална. В. ви­окремилася з геральдики і пере­буває у тісному звʼязку з іконографією, емблематикою, фалеристикою і сфрагістикою. Хоча перша вексилолог. праця була ви­друкувана у Києві ще 1709 («Таблица флагов»), становле­н­ня укр. В. як наук. дисципліни від­булося лише у 20 ст. і повʼязане насамперед з дослідже­н­нями І. Крипʼякевича «Прапор Хмельницького» («Неділя», 1911, № 6), М. Макаренка «Запорозькі клейноди в Ермітажі: Корогви» (К., 1924), Я. Ісаєвича «Бо­йові прапори козацького війська (середина ХVIIст.)» («УІЖ», 1963, № 1). Пита­н­ням козац. прапорництва присвяч. також низку спільних праць Є. Турека та Ю. Савчука, серед них — «Нові ві­домості про бо­йові прапори козацького війська: серед. ХVІІ ст.» («Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст.: Політика, ідеологія, військове мистецтво», К., 1998), «Прапор Б. Хмельницького з державної трофейної колекції Військового музею у Стокгольмі» («Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного роз­витку», К., 2000, вип. 7).