Векслер Володимир Йосипович

ВЕ́КСЛЕР Володимир Йосипович (19. 02(04. 03). 1907, Житомир — 22. 09. 1966, Москва) — фізик. Академік АН СРСР (1958). Державна премія СРСР. Закін. Моск. енергет. ін­ститут (1931). Від 1930 працював у Всесоюз. електротех. ін­ституті; від 1936 — у Фіз. ін­ституті АН СРСР та одночасно від 1949 — у с-щі Дубна (нині місто Моск. обл.), де від 1954 — директор лаб. фізики високих енергій Обʼ­єдн. ін­ституту ядер. досліджень. Від 1963 — академік-секр. Від­діл. ядер. фізики АН СРСР, чл. Президії АН СРСР. Засн. і гол. ред. ж. «Ядерная физика» (від 1965). Наукові дослідже­н­ня в галузі фізики і техніки при­скорювачів, фізики високих енергій, ядер. фізики, фізики косміч. променів. Незалежно від Е. Макміл­лана від­крив 1944 принцип автофазува­н­ня, за­пропонував новий тип при­скорювачів. Керував створе­н­ням першого рад. синхротрона (1947); роз­роблені ним теорія та принципи руху частинок викори­стано при здійснен­ні проекту синхрофазотрона на 10 МеВ (Ленін. премія, 1959). Висунув ідею мікротрона (1944), заклав основи колектив. методів при­скоре­н­ня частинок, за­пропонував при­скоре­н­ня їх за допомогою плазми (1957). Створив школу в галузі при­скорювал. техніки. Імʼям В. на­звано вулицю в Житомирі.

Завантажити статтю