Кончаловський Максим Петрович
Визначення і загальна характеристика
КОНЧАЛО́ВСЬКИЙ Максим Петрович (01(13). 10. 1875, Одеса — 29. 11. 1942, Москва) — лікар-терапевт. Брат Дмитра і Петра Кончаловських. Заслужений діяч науки РСФРР (1934). Закін. Моск. університет (1899). Від 1918 — проф. Вищих жін. курсів; від 1928 — наук. кер. Центр. інституту гематології і переливання крові (обидва — Москва); водночас від 1929 — завідувач кафедри факультет. терапії 1-го Моск. університету, а також наук. кер. та зав. клініки терапії й інфекц. хвороб Всесоюз. інституту експерим. медицини (Москва). Голова Всесоюз. товариства терапевтів (від 1931). Співзасн. ж. «Терапевтический архив» (1923). К. розвивав фізіол. напрям і синдромол. підхід у клініці внутр. хвороб. Наукові дослідження: ревматизм, гіпертонічна хвороба, гастрит, виразк. хвороба шлунка, рак легенів, анемії і питання переливання крові. Описав т. зв. симптом джгута при підвищеній судин. проникності й порушенні кількості або функціонування тромбоцитів, гепатолієнал. синдром при цирозах печінки, брав участь в обґрунтуванні синдрому Румпеля–Леєде–Кончаловського.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Клинические лекции. Вып. 1–4. Москва; Ленинград, 1935–37; Учебник внутренних болезней. 3-е изд. Москва; Ленинград, 1939; Избранные труды. Москва, 1961.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
