Кончаловський Максим Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кончаловський Максим Петрович

КОНЧАЛО́ВСЬКИЙ Максим Петрович (01(13). 10. 1875, Одеса – 29. 11. 1942, Мос­ква) – лікар-терапевт. Брат Дми­­тра і Петра Кон­чаловських. Засл. діяч н. РСФРР (1934). Закін. Моск. ун-т (1899). Від 1918 – проф. Вищих жін. кур­сів; від 1928 – наук. кер. Центр. ін-ту ге­­матології і переливання крові (оби­­два – Москва); водно­час від 1929 – зав. каф. факультет. терапії 1-го Моск. ун-ту, а та­кож наук. кер. та зав. клініки те­рапії й інфекц. хвороб Всесоюз. ін-ту експерим. медицини (Мос­ква). Голова Всесоюз. т-ва тера­певтів (від 1931). Співзасн. ж. «Терапевтический архив» (1923). К. розвивав фізіол. напрям і син­дромол. підхід у клініці внутр. хвороб. Наук. дослідж.: ревматизм, гіпертонічна хвороба, гас­трит, виразк. хвороба шлунка, рак легенів, анемії і питання переливання крові. Описав т. зв. симп­том джгута при підвищеній судин. проникності й порушенні кіль­кості або функціонування тромбоцитів, гепатолієнал. синдром при цирозах печінки, брав участь в обґрунтуванні синдрому Румпеля–Леєде–Кончаловського.

Пр.: Клинические лекции. Вып. 1–4. Москва; Ленинград, 1935–37; Учебник внутренних болезней. 3-е изд. Мос­ква; Ленинград, 1939; Избранные труды. Мос­ква, 1961.

Літ.: Гукасян А. Г. М. П. Кончаловский и его клинико-теоретические взгляды. 1956; Шульцев Г. П. М. П. Кончаловский. 1973 (обидві – Москва).

Н. М. Фещенко

Стаття оновлена: 2014