Велика Новосілка

Визначення і загальна характеристика

ВЕЛИ́КА НОВОСІ́ЛКА (до 1946 — Великий Янисоль) — селище міського типу Донецької області, райцентр. Селищ. раді під­порядк. села Времівка, Нескучне, Октябр, Новий Комар. Знаходиться на правому березі р. Мокрі Яли (притока Вовчої, бас. Дні­пра), за 90 км від Донецька, за 45 км від залізнич. ст. Роя. Авто­станція. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Донецьк, Дні­пропетровськ, Маріуполь, Запоріж­жя. Площа 16 км². Насел. 7493 особи (2001, складає 91,1 % до 1989): українців — 46 %, греків — 30 %, росіян — 22 %, проживають також німці, білоруси. Засн. 1799 греками-пере­селенцями з крим. поселень Селгір Єні-Сала (роз­мовляли грец. мовою) і Великого Єні-Сала (вважали своєю рідною мовою татарську). Від часу заснува­н­ня — один з центрів роз­витку грец. матеріал. і духов. культури в Донбасі. 1866 Великий Янисоль стає центром волості, від 1923 — центром адм. р-ну. Ре­пресії 30-х рр. за­вдали великого удару роз­виткові грец. культури на Донеч­чині. Від 10 жовтня 1941 до 12 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Окупанти роз­стріляли 13 чл. під­піл. групи та їх керівника О. Білогурова. При визволен­ні В. Н. загинуло 8 бійців Рад. армії, зокрема й Герой Радянського Союзу Д. Козак. 1959 внаслідок обʼ­єд­на­н­ня двох р-нів (Великоновосілків. і Старомлинів.) В. Н. стає адм. центром одного з найбільших у Донец. області р-нів. Від 1965 — смт. Гол. пром. під­приємства: ВАТ «Техсервіс», рай. друкарня. У с-щі — 2 заг.-осв. школи, гімназія, профес. ліцей, 4 до­шкіл. дит. заклади, дит. муз. школа; центр. рай. лікарня, центр. поліклініка; кінотеатр, рай. культур.-оздоров. центр; істор. музей та мемор. музей; стадіон, ДЮСШ. Виходить г. «Сільський край». На памʼять про загиблих односельців під час воєн. дій 1918– 20 та 2-ї світової війни у с-щі встановлено 7 меморіалів. На території, що входить до В. Н., роз­таш. ентомол. заказник — Нескунчен. ліс, місце рої­н­ня диких бджіл, та ботан. заказник місц. значе­н­ня — Балка Пів­нічна, де виявлено бл. 200 видів судин. рослин. Серед видат. уродженців — академік АН УРСР В. Касьяненко, д-р екон. н. Є. Савельєв, пере­кладач А. Чердаклі.

В. П. Шира, О. М. Бабич

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю