Розмір шрифту

A

Велика Олександрівка

ВЕЛИ́КА ОЛЕКСА́НДРІВКА — селище міського типу Херсонської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Інгулець, за 108 км від обл. центру, за 9 км від залізнич. ст. Біла Криниця. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Кривий Ріг, Херсон, Берислав та з усіма насел. пунктами р-ну. Площа 2,8 км2. Насел. 7562 особи (2001, складає 92,8 % від 1989), пере­важна більшість — українці. Засн. 1784 вихідцями з Полтавщини, Чернігівщини та Київщини під на­звою Новоолександрівка. 1803 ново­прибулі поселенці заснували трохи нижче за течією р. Інгулець нове поселе­н­ня, що ді­стало назву Мала Олександрівка. Нова Олександрівка була пере­йменована на Велику Олександрівку. Від 1923 — райцентр. Мешканці с-ща по­страждали від голодомору 1932– 33 рр. Від 28 серпня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1956 — смт. С-ще славиться своїми заповід­ними ур­очищами («Недогірський ліс» — 216 га, «Летючі піски» — 110 га), які мають велике водо­охорон­не, ґрунтозахисне та рекреац. значе­н­ня. У В. О. працюють 2 шляхобуд. організації, ТОВ «Харчовик-ЛТД» (виробництво консервів, олії, випічки, хліба, макарон. виробів), автотранс­порт­не під­приємство. У В. О. — 2 заг.-осв. школи, дит. школа мистецтв, 3 дит. до­шкіл. заклади, Центр дит. творчості, дит. оздоров. табір, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат; рай. поліклініка, діагностичне від­діл., будинок для осіб похилого віку; Великоолександрівський історико-крає­знавчий музей, б-ка, Будинок культури; готель; парк та зона від­починку побл. р. Інгулець. Виходить г. «Жайвір». Реліг. громади: УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Під охороною держави знаходиться будівля Великоолександрів. ГЕС (1928), у якій нині роз­міщено ДЮСШ. Встановлено памʼятники Т. Шевченку та воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. У В. народилися письмен­ник М. Ма­йоров, графік, живописець А. Биков, повний кавалер ордена Слави О. Єременко.

Літ.: Приходченко Ю. Не так сталося, як гадалося: Великій Олександрівці — 215 // Голос трудівника. 1999, 29 квіт., 1 трав.; Гурепко М. Велика Олександрівка — край зелених сосен і золотих хлібів // Над­дні­прянська правда. 1999, 18 січ.

Л. М. Бережна

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
32697
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
831
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 654
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 9
  • частка переходів (для позиції 11): 36.3% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Велика Олександрівка / Л. М. Бережна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-32697.

Velyka Oleksandrivka / L. M. Berezhna // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-32697.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору