Велика Писарівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Велика Писарівка

ВЕЛИ́КА ПИ́САРІВКА – селище міського типу Сумської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Ворскла (притока Дніпра), за 33 км від залізнич. ст. Кирилівка, за 100 км від міст Харків, Полтава, Суми та Бєлгород (РФ). Автостанція. Має автобусне сполучення з містами Суми, Харків, Охтирка та з сільс. насел. пунктами р-ну. Пл. 13,8 км2. Насел. 5437 осіб (2001, складає 92,2 % до 1989): українців – 91,8 %, росіян – 7,5 %. В. П. є одним із давніх поселень Слобід. України. Засн. 1709 вихідцями з Наддніпрян. України на землях, «дарованих» Петром І фельдмаршалу М. Голіцину за його участь у розгромі швед. армії Карла ХІІ під Полтавою. Як свідчать літописні джерела, у цій місцевості раніше мали свої госп. приміщення писарі рос. воєвод. служби із розташ. побл. м. Вольне (нині с. Вільне), звідси й назва поселення – слобода Писарівка. Майже 100 р. володіли Писарівкою Голіцини. 1807 слободу (насел. 5215 осіб) купив у них за 250 тис. карбованців князь М. Юсупов. До 1765 входила в Богодухів. сотню Охтир. полку, 1765–80 – у Харків. провінцію Слобід.-Укр. губ., 1780–96 – у Богодухів. пов. Харків. намісництва. Від 1797 до 1834 – у складі Богодухів. пов. Слобід.-Укр. (від 1835 – Харків.) губ. 1813 у деяких церк. документах (сповідні книги) до назви Писарівка додається слово «Велика». Від 2-ї пол. 19 ст. – центр. волості. У кін. 1-ї пол. 19 ст. у селі нараховувалося 800 дворів та 6567 жит., щорічно проводилося 6 ярмарків, які тривали від 2-х до 6-и днів. Осн. заняттям жит. було хліборобство та скотарство, а також полювання, рибний промисел та чумакування.

Здавна В. П. була одним із центрів кобзар. мист-ва Слобід. України. Ще у 2-й пол. 18 ст. селяни влаштовували на свої невеликі кошти благодійні заклади, які у місц. церк. книгах називали «пристанищем для слепых бандуристов», а в народі – «шпиталями». Тут народилися та розкрили свій талант такі бандуристи, як Г. Кожушко, Є. Мовчан, С. Пасюга. 1923–63 та від 1966 – райцентр. Жит. В. П. зазнали голодомору 1932– 33. Від 19 жовтня 1941 до 8 серпня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці стратили 36 жит. В. П., 176 – вивезли на примусові роботи до Німеччини. Бл. 950 великописарівців воювали на фронтах 2-ї світ. війни, понад 460 із них за відвагу та героїзм відзначені бойовими нагородами. Від 1959 – смт. Гол. підпр-ва: ВАТ «Великописарів. з-д продовол. товарів», хлібозавод, комбікорм. з-д, молокозавод, ЗАТи – «Дружба» та «Україна». У с-щі – заг.-осв. школа і філія Охтир. ПТУ, 3 дитсадки, Будинок для дітей та юнацтва, станція юних натуралістів; ДЮСШ, 3 спорт. зали; центр. рай. лікарня; Будинок культури, рай. та дит. б-ки, кінотеатр; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Ворскла». Серед колективів худ. самодіяльності – нар. дит. духовий оркестр (кер. І. Карпенко), нар. дит. циркова студія «Дружба» та нар. ансамбль рай. Будинку культури «Зорецвіт». Реліг. громади: УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. У центрі с-ща споруджено пам’ятник Є. Мовчану та названо одну з вулиць його ім’ям. Побл. В. П. виявлено ранньослов’ян. поховання черняхів. культури. Видатні уродженці: д-р фіз.-мат. н. А. Гнап, д-р мед. н. Т. Григор’єва; художник М. Нечвоглод; Герої Рад. Союзу М. Мірошник та І. Середа.

Літ.: Сумщина від давнини до сьогодення. С., 2000.

І. С. Негреба

Стаття оновлена: 2005