Великий Бурлук - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Великий Бурлук

ВЕЛИ́КИЙ БУРЛУ́К – селище міського типу Харківської області, райцентр. Знаходиться на однойм. річці (притока Сіверс. Дінця, бас. Дону), за 3 км від залізнич. ст. Бурлук та за 108 км від обл. центру. Автостанція. Має автобусне сполучення з містами Харків, Куп’янськ, Чугуїв, с-щами міського типу Дворічна, Печеніги та з м. Валуйки (Бєлгород. обл., РФ). Пл. 6,4 км2. Насел. 5007 осіб (2001, складає 95,8 % до 1989), переважно українці. Відоме від 70–80-х рр. 17 ст., коли край почали заселяти переселенці з Наддніпрянщини. Виникло як укріплений пункт для захисту пд. кордонів Рос. держави від татар. Уже 1675 В. Б. був відомим м-ком. Нерідко мешканцям доводилося організовувати оборону проти нападів крим. татар. 1698 татари розграбували і зруйнували с-ще, та мешканці швидко відбудували і розширили його. Від поч. заселення землі навколо В. Б. почала захоплювати козац. старшина, а від кін. 17 ст. упродовж двох з чвертю століть переважною частиною земель володіли харків. полковники Донець-Захаржевські та їх спадкоємці Задонські. Жит. В. Б. брали участь у Північній війні 1700–1721, зокрема й у боях під Ерестфером у 1701. На 1750 у селі налічувалося 1760 мешканців, на 1850 – 4237. На поч. 20-го ст. через В. Б. прокладено залізницю, що з’єднала Бєлгород з Куп’янськом. Внаслідок голодомору 1932–33 померло 889 жит. Від 24 червня 1942 до 3 лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світ. війни загинуло 1009 мешканців В. Б. Від 1963 – смт. Гол. підпр-ва: ВАТи – «Великобурлуц. сиророб. з-д» та «Ремонтно-транспортне підпр-во», ЗАТ «Великобурлуц. хлібоприймал. підпр-во», автотранспортне та автодорожне підпр-ва, хлібокомбінат, друкарня. У В. Б. – заг.- осв. школа, дитсадок; центр. рай. лікарня, поліклініка; муз. школа, Будинок культури, Великобурлуцький краєзнавчий музей; ДЮСШ; відділ. 4-х банків. Діє УПЦ МП. У 70–90-х рр. 18 ст. у В. Б. часто навідувався філософ і письменник Г. Сковорода (пам’ят. обеліск знаходиться на тер. ремонтно-транспорт. підпр-ва). Серед пам’яток арх-ри – колишня садиба Донець-Захаржевських–Задонських (1 чв. 19 ст.), залізнич. вокзал та водонапірна башта (1903). Встановлено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – д-р біол. н. А. Гладкова, д-ри мед. н. В. Давиденко та В. Шантир, Герой Рад. Союзу І. Каліберда.

Літ.: Ніженець А. Важливий факт з історії Бурлука // Прапор колгоспника. 1959, 21 черв.

І. О. Фоменко

Стаття оновлена: 2005