Коньков Анатолій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коньков Анатолій Дмитрович

КОНЬКО́В Анатолій Дмитрович (19. 09. 1949, м. Красний Луч Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – футболіст (півзахисник і центр. захисник). М. сп. міжнар. кл. (1975), засл. м. сп. СРСР (1982). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2004). Закiн. Київ. iн-т фiз. культури (1981). Бронз. призер 21-х Олімп. ігор (Монреаль, 1976). Сріб. при­­зер чемпіонату Європи (1972, Бельгія). Чемпіон СРСР (1975, 1977, 1980, 1981). Володар Кубка СРСР (1978), Кубка володарів Кубків європ. країн та Суперкубка УЄФА (обидва – 1975). Тренери – В. Сальков, В. Лобановський. Виступав за команди «Авангард» (м. Краматорськ До­­нец. обл., 1965–67), «Шахтар» (Донецьк, 1968–74), «Динамо» (Київ, 1975–81). У чемпіонатах СРСР провів 303 гри, забив 21 гол. У списках «33 найкращих» – 9 разів, з яких 4 – на 1-му місці. Чл. збір. (1971–78), олімп. збір. (1976) команд СРСР. Працював тренером команд «Таврія» (Сімферополь, 1982–85), «Шахтар» (Донецьк, 1986–89), «Зеніт» (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1990), молодіж. (1993), нац. (1995) збір. команд України, команд СК «Миколаїв» (1998), «Ворскла» (Полтава, 1998–2000), юніор. зб. України (2000), «Сталь» (м. Алчевськ Луган. обл., 2000–02), «Інтер» (Баку, 2004–06). Від 2006 – президент дит. футбол. клубу «Старт» його імені (Київ); водночас від 2008 – дир. спорт. клубу «Сталь» (Алчевськ). Від 2012 – президент Федерації футболу України. Серед вихованців – Ш. Леонов, А. Кобозєв, В. Юрченко.

В. А. Старков

Стаття оновлена: 2014