Великі Будища
Визначення і загальна характеристика
ВЕЛИ́КІ БУ́ДИЩА — село Диканського району Полтавської області; осередок народних художніх ремесел і промислів. Відоме від 2-ї пол. 17 ст. У В. Б. здавна розвинуті кахлярство, гончарство, ткацтво, вишивання, різьблення на дереві. Використовуючи білу вогнетривку глину, гончарі виготовляли неполив’яні рельєфні кахлі, посуд, декоров. рослин. орнаментом. Серед відомих майстрів — гончар З. Кармазин (18 ст.) і кахляр С. Узназдев (кін. 19 ст.). У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. у майстерні різьбяра М. Чубенка виготовляли іконостаси, кіоти, свічники для культових споруд (орнам. мотиви — грона винограду, соняшники, квіти). У 18– 19 ст. у В. Б. різьбили дерев. форми для медяників. У майстерні різьбярів Ф. та П. Юхименків наприкінці 19 ст. — на поч. 20 ст. створювали на замовлення гарнітури меблів, каміни, статуетки зі стильовими рисами бароко, ампіру, іконостаси й портретну круглу скульптуру. Нар. меблі (мисники, лави, столи, божники та ін.) оздоблювали у техніці тригранно-виїмчастого різьблення (плоске різьблення), нар. орнам. мотиви трактувалися в стилі модерн. У майстерні навчалися В. Гарбуз, І. Дроб’язко, П. Комашко, П. Кримпоха. На поч. 20 ст. у В. Б. поширилося виготовлення невеликої дерев. нар. скульптури. 1913 на основі майстерні Юхименків земство відкрило столярно-різьбяр. майстерню, де 1922 виготовили меблі для укр. посольства в Москві (почес. диплом Всерос. с.-г. та кустарно-пром. виставки в Москві, 1923). У В. Б. ткали безворсові килими, для яких характерні сполучення жовтого, білого, синього і чорного кольорів, широка кайма рослин. орнаменту. Серед килимарниць — Т. Кононенко, О. Хлонь, Л. Максимова, вишивальниць — О. Горячун, О. Кривоніс. У 20-х рр. 20 ст. діяло кооп. товариство «Воля». Килимар. цех і бригада вишивальниць В. Б. були у системі Опішнян. промартілі (1927–32), Дикан. артілі (1932–60), Опішнян. ф-ки худож. виробів (1960– 73), Худож.-вироб. об’єдн. «Полтавчанка» (1973–86). Припинено виробництво килимів 1983, вишитих виробів — 1986. У В. Б. — Троїц. церква (1819, пам’ятка архітектури), мурована, з трьома банями, в плані хрещата, з видовженим зх. рукавом; в інтер’єрі — ікони роботи Д. Герцика (серед. 19 ст.).
Завантажити статтю
