Великоанадольський заказник - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Великоанадольський заказник

ВЕЛИКОАНАДО́ЛЬСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК – лісовий заказник загальнодержавного значення (від 1974). Заповідається від 1968. Знаходиться у Волновас. р-ні Донец. обл. Пл. 2543 га. Перебуває у віданні Великоанадол. держлісгоспу. Охороняється ліс. масив штуч. походження. Першу ділянку В. з. закладено 1843 з ініціативи В. Граффа на Бердян.-Маріуп. підвищенні (на вис. 213–277 м над р. м.). У дерев. ярусі були представлені ясен звичайний, клени гостролистий, польовий і татарський, берест, в’яз, акація. Тут розроблено й апробовано різні типи змішування деревних і чагарник. порід у ліс. культурах: деревний (барківський – лісничого Л. Барка, наступника В. Граффа, який почав ширше використовувати в культурах дуб звичайний); дерево-чагарниковий (Г. Висоцького, котрий виявив значну позитивну роль чагарників для степ. лісорозведення і використав їх для створення ліс. культур); дерево-тіньовий (М. Дахнова, за пропозицією якого чагарники в культурах замінялись тіньови-тривалими деревними породами – кленами гостролистим і польовим, липою, грабом). Найбільша цінність В. з. – його флора, що налічує 618 видів рослин, 37 з яких потребують особливої охорони. Нині на тер. заказника переважають мішані насадження дуба звичайного з ясеном, кленами, грабом, липою та чагарниками. Ростуть також береза, сосна кримська, модрина європейська, горіх волоський та ін. У результаті формування ліс. умов з’явилися не тільки нові для степу рослини, але й тварини. Тому поряд з типовими представниками ліс. фауни трапляються мешканці степу: куріпка сіра, сорокопуд-жулан, бджолоїдка звичайна, боривітер степовий.

Літ.: Михович А., Макаренко А. Великоанадольский лес и грунтовые воды. Москва, 1964; Азбукин Ю. М., Рева М. Л., Рева Н. Н. Великоанадольский лес: Путеводитель. Д., 1980.

Л. І. Копій

Стаття оновлена: 2005