Великоберезнянський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Великоберезнянський район

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Закарпатської області. Західна межа є кордоном з Словаччиною та Польщею. Утвор. 1947. Пл. 810 км2. Насел. 28 016 осіб (2001, складає 90,9 % до 1989), переважно українці. До складу р-ну входять смт Великий Березний та 31 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Волосянка-Закарп., Ставне, Жорнава, Кострина, Соля, Великий Березний, Малий Березний. Знаходиться у межах Полонин. хребта Укр. Карпат. Рельєф середньогір., хребти крутосхилові та пологогребеневі. Макс. вис. 1479 м (г. Полонина Руна). Корисні копалини: вапняки, сланці, глини, гравій, галька. Є джерела мінерал. вод. Річки бас. Дунаю – Уж (верхів’я) та його притока Люта, Уличанка, Ублянка. Найбільш поширені бурі гірсько-підзолисті і слабопідзолені буроземи. Гол. пром. підпр-ва: консерв. з-д, держлісгосп, з-д «Ерстед» (комплектуючі частини для електрон. пром-сті), ЗАТ «Жорнав. лісокомбінат», мебл. комбінат «Яворник», ПП – «СІО» та «СІО-К» (переробка деревини), СП «Цебо», «Текскар», Лютян. філіал швей. ф-ки. С. госп-вом займаються 6 ТОВ та 4 фермер. госп-ва. Гол. галузь рослинництва – картоплярство, вирощують також овочі; тваринництва – скотарство м’ясо-молоч. напрямку та вівчарство. У В. р. – 36 заг.-осв. шкіл, 13 дошкіл. закладів, ПТУ, школа мист-в; центр. рай. лікарня, 5 амбулаторій, рай. поліклініка, 28 фельдшер.-акушер. пунктів, диспансерна протитуберкульозна лікарня; Будинок культури, 19 сільс. клубів, 9 б-к; кемпінг, 2 гірськолижні бази, готель; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Карпатська зірка». Діє Малоберезнян. чол. монастир отців Василіян (1676). На тер. р-ну – частина міжнар. біосфер заповідника «Східні карпати». Пам’ятки арх-ри: дерев’яні церкви – Миколаївська у с. Гусний (1655), Миколаївська у с. Вишка (1700), Покровська у с. Кострина (1761), Предтеченська у с. Сухий (1769), Василівська у с. Сіль (1777), Миколаївська у с. Чорноголова (1794) та Ганни у с. Буківцеве (1791). Виявлено рештки Княгинянського метеориту, який випав на околицях сіл Княгиня та Сіль 1866. На тер. р-ну – в Ужоцькому перевалі обеліск та військ. кладовище угор. воїнів 1-ї світ. війни, мемор. знак на честь рад. військ. з’єднань, які оволоділи перевалом у жовтні 1944. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку (смт Великий Березний), воїнам-визволителям (села Люта, Забрідь, Стужи-ця), партизану-односельчанину І. Нижнику (с. Смерекове). Уродженці р-ну: літературознавець, іноз. чл. НАНУ І. Фізер (с. Мирча), д-р мед. н. М. Ганич (с. Малий Березний), д-р тех. н. П. Білей (с. Розтоцька Пастіль), д-р с.-г. н. В. Вудмаска (с. Стужиця), д-р фіз.-мат. н. І. Качурик (с. Костринська Розтока); громад.-політ. діячі Ф. та Ю. Реваї (с. Мирча); перекладач, літературознавець І. Мегела (с. Малий Березний), письменники І. Боднар (с. Люта) та М. Немет (Малий Березний); художники В. Галушканич (с. Волосянка) та І. Дідик (с. Кострине); диригенти В. Даньо (с. Жорнава) та А. Іваниш (с. Завосина).

Г. Герич

Стаття оновлена: 2005