Коньшаков Андрій Степанович — Енциклопедія Сучасної України

Коньшаков Андрій Степанович

КОНЬШАКО́В Андрій Степанович (12. 08. 1909, с. Старотиришкіно, нині Алтай. краю, РФ – 24. 06. 1982, похов. у с-щі Падун, нині у ме­жах м. Братськ Іркут. обл., РФ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник боїв на р. Хал­хін-Голл, рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії 1931–35, 1939–40 і від 1941. Відзначився 25 вересня 1943 під час форсування Дніп­­ра побл. с. Домо­ткань Верхньо­­дніпров. р-ну Дніпроп. обл. Закін. Подол. артилер. уч-ще (Моск. обл., 1945). Від 1946 – молодший лейтенант запасу. Мешкав у м. Смоленськ, від 1955 працював на буд-ві Брат. ГЕС. У рідному селі його ім’ям названо школу.

Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
А. К. Немикін . Коньшаков Андрій Степанович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3279 (дата звернення: 26.02.2021).