Вавилов Євген Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вавилов Євген Миколайович

ВАВИ́ЛОВ Євген Миколайович (13. 02. 1923, Москва – 25. 04. 1978, Київ) – фахівець у галузі кібернетики. Д-р тех. н. (1966), проф. (1967). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. артилер. радіотех. академію (1955). Працював у Київ. вищому інж.-радіотех. уч-щі (1955–71); Київ. ун-ті (1971– 72): проф. каф. теор. кібернетики; Київ. політех. ін-ті (1972– 78): зав. каф. обчислюв. техніки, від 1973 – засн. і зав. каф. приклад. математики. Розвивав теорію електрон. цифр. машин, зокрема методи синтезу їх схем із застосуванням апарату матем. логіки та алгебри, теорію дискрет. автоматів. Працював над створенням логіч. мереж на порогових елементах, спеціалізов. засобів обробки інформації, елементів і вузлів ЕОМ. Один із засн. теорії обчислюв. техніки, засн. наук. школи з дискрет. математики.

Пр.: Элементы теории электронных цифровых машин. К., 1960 (співавт.); Синтез схем электронных цифровых машин. Москва, 1963 (польс. мовою – Варшава, 1967); Синтез схем на пороговых элементах. Москва, 1970 (співавт.); Принципы построения цифровых вычислительных машин. К., 1972 (співавт.); Синтез управляющих схем: Учеб. пособ. К., 1974 (співавт.); Язык моделирования сложных систем. К., 1976.

М. Л. Горбачук

Стаття оновлена: 2005