Ваврик Василь Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ваврик Василь Романович

ВА́ВРИК Василь Романович (21. 03. 1889, с. Яснище Зборів. пов., нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 05. 07. 1970, Львів) – письменник, літературознавець, історик. Д-р слов’ян. філології (1929). Навч. у Львів. ун-ті, закін. філос. ф-т Праз. ун-ту (1926). Як москвофіл, ув’язнений на поч. 1-ї світ. війни в австр. таборах Терезин і Талергоф. Згодом учасник білогвард. руху в Росії. 1920 емігрував. Після повернення до Львова працював у москвофіл. установах: секр. Ставропігій. ін-ту, бібліотекарем Галицько-руської матиці, ред. їхніх видань, зокрема «Временника Ставропигийского института». Викладав укр. мову в учител. семінаріях, у рад. час – рос. мову в Львів. ун-ті. Був н. с. Львів. істор. музею. Писав вірші (зб. «Трембита», «Красная горка», «Гаивки» та ін.; усі – 1920-і рр.), повісті, оповідання, п’єси. З москвофіл. позицій розглядав у своїх публікаціях історію Галичини, творчість галиц. письменників. Автор праць: «Карпатороссы в Корниловском походе и Добровольческой армии» (1923), «Яков Федорович Головацкий, его деятельность и значение в галицко-русской словесности» (1925), «Галицко-русская литература “Слова о полку Игореве”» (1930), «Талергоф» (1934), «Жизнь и деятельность И. Н. Далибора-Вагилевича» (1934), «Александр Сергієвич Пушкин. В 100-літню річницю єго смерти» (1937), «“Слово о полку Игореви”. В 750-літню річницю появленя» (1937), «Члены Ставропигиона за 350 лет (1586–1936)» (1937), «Школа и бурса Львовского Ставропигиона» (1938; усі – Львів). Підготував працю «Терезин и Талергоф: К 50-летней годовщине трагедии галицко-русского народа» (1966; видана у Москві, 2001), «Краткий очерк галицко-русской письменности», «Крестьяне – поэты» (обидві – Лувен, 1973; посмертно) та ін.

О. Л. Рибалко

Стаття оновлена: 2005