Ваврик Євген Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ваврик Євген Петрович

ВА́ВРИК Євген Петрович (24. 08. 1949, Тернопіль) – режисер. Засл. діяч мист-в України (2004). Закін. Харків. ін-т культури (1971; викл. Є. Лисенко), Київ. ін-т театр. мист-ва (1981; викл. В. Неллі). 1971–81 – викл. Теребовлян. культ.-осв. уч-ща (Терноп. обл.); 1982–84 – худож. кер. Терноп. міського палацу культури (нині «Березіль» ім. Леся Курбаса); 1985–86 – ст. інспектор з мист-ва упр. культури Терноп. облвиконкому; 1987–89 – зав. літ. частини, реж.-постановник Терноп. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Від 1990 – на творчій роботі. Реж. т/ф «Придніпровські обрії» (1993), «Тут Байди рід» (1995), «Шлях до Ісуса» (1996); сценарист і реж. театраліз. концертів, зокрема муз.-драм. феєрії «Хай святиться!» (до 2000-річчя Різдва Христового).

Вистави: «Любов, джаз і чорт» Ю. Грушаса (1987), «Даринка, Гриць та нечиста сила» В. Бойка (1989), «Ой Морозе-Морозенку…» (1992) та «Василько – князь Теребовельський» (1995) Л. Крупи, «Яничари» Б. Антківа за однойм. романом Р. Іваничука (1993), «Шлюб за оголошенням» (1993) та «Витівки шинкарки Феськи» (1996) В. Канівця, «Сотниківна» Б. Мельничука за однойм. романом Б. Лепкого (1997); опера «Прапороносці» О. Гончара (1986; лібрето Б. Олійника, О. Білаша, музика О. Білаша).

Б. І. Мельничук

Стаття оновлена: 2005