Вагонобудування Український науково-дослідний інститут - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вагонобудування Український науково-дослідний інститут

ВАГОНОБУДУВА́ННЯ Український науково-дослідний інститут – головна наукова установа в галузі пасажирського та вантажного вагонобудування. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 1961 у м. Кременчук Полтав. обл. як філія ВНДІ вагонобудування для наук.-тех. забезпечення розвитку галузі у пром. регіоні, де були розміщені осн. (до 60 %) потужності СРСР з вироб-ва вантаж. вагонів. Сучасна назва від 1991. У структурі Ін-ту – 22 підрозділи, з них 12 н.-д. Здійснює обґрунтування осн. напрямів розвитку перспектив. вагон. техніки, розробляє теор. основи та методи проектування конкурентоспромож. рухомого складу, новітні методи тех. розрахунків, нормативну документацію, проводить повний комплекс сертифікац. випробувань із використанням сучас. обладнання та засобів вимірюв. техніки, тех. діагностування вагонів під час експлуатації тощо. Науковці Ін-ту розробили Держ. програму «Розвиток рейкового рухомого складу соц. призначення для залізнич. транспорту і міського госп-ва» (1998), норми щодо розрахунку на міцність вагонів метрополітену, виконали теор. та експерим. дослідж. ходових властивостей вітчизн. та кращих закордон. пасажир. вагонів із використанням швидкісної (до 200 км/год.) вагон-лабораторії. Для розширення екон. зв’язків та експорт. потенціалу України проведено комплекс дослідж. зі створення критого вагона типу «Схід– Захід». Наук. розробки Ін-ту впроваджено фактично на всіх вагонобуд. підпр-вах України. Серед відомих науковців – А. Ребенок, А. Шведов, Ю. Водянников та ін. Дир. установи – І. Стулішайко (1961– 68), А. Радзіховський (1969–99), А. Донченко (від 2000).

Ю. О. Трубачов

Стаття оновлена: 2005