Ваґнер Георгій Карлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ваґнер Георгій Карлович

ВА́ҐНЕР Георгій Карлович (06(19). 10. 1908, м. Спаськ, нині Рязан. обл., РФ – 25. 01. 1995, Москва) – історик мистецтва, археолог. Д-р мистецтвознавства (1968). Держ. премія СРСР (1983). Закін. Худож.-пед. технікум у Рязані (1930), Вищі музейні курси у Москві (1937). У 1930–37 працював викл. Худож.-пед. технікуму і зав. картин. галереї Рязан. обл. музею. У 1937 засудж. до 5 р. каторж. робіт, покарання відбував у Магадан. обл. 1947–49 – ст. н. с. Рязан. обл. худож. музею, 1949– 55 – на засланні у Краснояр. краї. Після реабілітації працював пров. н. с. Ін-ту археології РАН (Москва). Досліджував арх-ру та скульптуру Давньої Русі. Учасник багатьох археол. експедицій у РФ та Україні (зокрема Любецької, 1960).

Пр.: Декоративное искусство в архитектуре Руси Х–ХІІІ вв. 1964; Скульптура Древней Руси. 1969; Проблема жанров в древнерусском искусстве. 1974; От символа к реальности. 1980; Канон и стиль в древнерусском искусстве. 1987; Тысячелетние корни. 1991; В поисках истины: Религиозно-философские искания русских художников: Середина ХІХ – начало ХХ. 1993 (усі – Москва).

Літ.: Рыбаков Б. А., Даркевич В. П. Памяти Георгия Карловича Вагнера (1908–1995) // Рос. археология. 1995. № 3.

В. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2005