Вадецький Борис Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вадецький Борис Олександрович

ВАДЕ́ЦЬКИЙ Борис Олександрович (Вадецкий Борис Александрович; 16(29). 12. 1907, С.-Петербург – 29. 03. 1962, Москва) – російський письменник. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Петербург, 1930). Друкувався від 1928. Першими опублікував поему «Гавань» (1931) і повість «Клуб трех поколений» (1932; обидві – Москва). Був ред. ж. «Пролетарский авангард», «Молодая гвардия». Написане у воєн. роки увійшло до кн. «Шторм» (1945), «Повести военных лет» (1947; обидві – Москва). Провідне місце в доробку В. займають істор. та істор.-біогр. твори, а також твори про геогр. відкриття, мор. подорожі: «Простой смертный» (1950), «Сказание о флотоводце» (1958), «Обретение счастья» (1956; усі – Москва) та ін. Автор романів «Возвращение» (Москва, 1939), «Акын Терези» (Москва, 1956; укр. перекл. – К., 1964), «Полнозвучность» (Москва, 1964) – трилогії про життя Т. Шевченка. Образ Кобзаря змальовано також у романі «Глинка» (ч. 1–2, Смоленск, 1950–54; Москва, 1968).

Тв.: Пустыня. 1939; Эстафета. 1942; Иван Панин. 1946; Память сердца. 1957; Морские повести. 1958; Творимая легенда. 1959; Полярный юг. 1961 (усі – Москва).

Літ.: Сажин П. Книги Б. Вадецкого // Лит. обозрение. 1940. № 4; Машинский С. Роман о великом Кобзаре // Октябрь. 1957. № 2; Вышеславский Л. Памяти друга // Сов. Украина. 1962. № 6.

Г. О. Добко

Стаття оновлена: 2005