Важик Адам - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Важик Адам

ВА́ЖИК Адам (Ważyk Adam; 17. 11. 1905, Варшава – 13. 08. 1982, там само) – польський письменник, перекладач. Чл. СПУ (1940). Навч. у Варшав. ун-ті (від 1924). У зб. віршів «Semafory» (1924), «Oczy i usta» (1926) дотримувався поетики авангардизму і раннього сюрреалізму. Зб. віршів «Człowiek w burym ubraniu» (1930) та повісті «Latarnie świecą w Karpowie» (1933) також познач. авангардист. експериментами, від яких відмовився у психол.-побут. повісті «Mity rodzinne» (1938; 1954; усі – Варшава). 1939–41 жив у Львові. Виступав як публіцист, співпрацював із г. «Czerwony Sztandar». Переклав низку поезій для зб. «Wiersze wybrane» П. Тичини (К.; Л., 1941). Входив до складу групи польс. перекладачів творів І. Франка, вихід яких пла-нувався 1941 у 5-ти томах. 1942–43 працював на польс. радіостанції у м. Саратов та Куйбишев (РФ). Видав зб. віршів на воєнну тематику «Serce granatu» (Moskwa, 1943; Lub-lin, 1944). У наступ. поет. збірках дотримувався засад соц-реалізму, від яких, розчарувавшись, відмовився (зб. «Poemat dla dorosłych i inne wiersze» Warszawa, 1956). У поемі «Labirynt», повісті «Epizod» (обидві – 1961), літ. автобіографії «Kwestia qustu» (1966), зб. поезій «Wagon» і «Zdarzenia» (обидві – 1977) і низці літ. нарисів у зб. «Eseje literackie» (1982; усі – Варшава) звертався до досвіду й аналізу поетики ранньої творчості. Переклав поему «Евгений Онегин» О. Пушкіна, поему «Владимир Ильич Ленин» та низку віршів В. Маяковського, твори багатьох франц. письменників. Укр. мовою окремі поезії В. переклали А. Шмигельський, О. Жомнір.

Тв.: укр. перекл. – На риштованнях // Творці нового світу. К., 1977; (Вірші) // Антологія польс. поезії: У 2 т. Т. 2. К., 1979.

Літ.: Пилинський М. Вірші польського поета // ЛГ. 1954, 18 берез.; W. Krzysztoszek. Mit niespokojnoúci: Twórczoúã Adama Waýyka w okresie miædzywojennym. Warszawa; Toruñ, 1985.

М. А. Вальо

Стаття оновлена: 2005