Важка промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Важка промисловість

ВАЖКА́ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – сукупність галузей промисловості, що виготовляють переважно засоби виробництва: машини, агрегати, механізми, верстати та інше устаткування, сировину, матеріали та паливо. В. п. об’єднує галузі добувної та обробної промисловостей, електро- та теплоенергетику, чорну та кольорову металургію, хімічну промисловість, машинобудування і обробку металів, лісозаготівельну і будівельних матеріалів промисловості, низку галузей деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. В. п. є осн. складовою НТП в усіх галузях матеріал. вироб-ва та невироб. сфери і тому відіграє вирішал. роль у створенні матеріал.-тех. бази розвитку та розширеного відтворення, обороноспроможності країни та вирішення проблем соц. розвитку.

У Рос. імперії В. п. не набула достат. розвитку. На В. п. у 1913 припадало бл. 1/3 валової продукції пром-сті, при цьому питома вага машинобудування становила бл. 9 %, хім. пром-сті – бл. 3 %, електроенергетики – бл. 1 %; не були розвинені верстатобудування, приладобудування, металург. устаткування, автомобіле- та тракторобудування. Одним із гол. осередків В. п. у Рос. імперії була Україна, де поступово набули розвитку пром. р-ни і центри, що мали всерос. значення – Донбас (вугіл., металург., маш.-буд., хім. пром-сті), Придніпров’я (залізо- і марганцеворудна, металург. пром-сті), Харків (машинобудування і обробка металів) та ін. 1913 тут зосереджувалося 74 % заг.-рос. видобутку заліз. руди, 78,1 % – вугілля, 100 % – коксу, 69 % – виплавки чавуну, 55,8 % – сталі. Однак питома вага виго-товлення засобів вироб-ва в укр. пром-сті майже відповідала заг.-рос. показникам і становила 36 %. Для В. п. України був характерний найвищий у світі рівень концентрації. Більшість підпр-в В. п. України фактично належала іноз. підприємцям – 70 % видобутку вугілля, 90 % виплавки чавуну. 1-а світ. війна та воєнні дії 1918–20 зруйнували В. п. України. На поч. 1920 обсяг пром. продукції України становив 14 % від рівня 1913, зокрема виплавка чавуну – 0,5 %, сталі – 1,7 %, прокату – 1,8 %, вугілля – 17,7 %. У 20–30-х рр. підпр-ва В. п. були реконструйовані, будувалися нові. Найменш розвинене серед ін. галузей В. п. на період 1913 – машинобудування – у 20–30-х рр. стало найбільшою галуззю важкої індустрії. Прискор. темпами розвивалися авіац. пром-сть, тракторо-, верстато-, турбо- та комбайнобудування, хім. пром-сть тощо. 1940 на нових і реконструйов. підпр-вах вироблено 99,4 % металург., 99,7 % – хім. продукції, 100 % продукції у трактор., турбін., електроенергет., верстатобуд. галузях. Частка випуску засобів вироб-ва досягла 62 %. В. п. України була найбільш вагомою часткою у вироб-ві відповід. продукції в СРСР. З початком 2-ї світ. війни на тер. СРСР більшу частину В. п. України (устаткування) було перебазовано у сх. р-ни СРСР. Те, що залишилось на окупов. території, було знищено. 1945 В. п. України вироблено лише 26 % від обсягів 1940, зокрема видобуток руд чорних металів і чорна металургія становили 22 %, руд кольор. металів і кольор. металургія – 9 %, паливна пром-сть – 30 %, вироб-во електро- та теплоенергії – 25 %, гірн.-хім. і хім. пром-сті – 23 %, машинобудування і обробка металів – 29 %, деревообробна пром-сть – 32 %. 1950 продукція пром-сті на 15 % перевищувала рівень 1940, зокрема з вироб-ва електроенергії – на 19 %, машинобудування і обробки металів – 44 %, прокату – 6 %, цементу – 65 %, заліз. руди – 4 %, вироб-во чавуну, сталі, коксу, видобуток вугілля сягали майже довоєн. рівня. До 1960 В. п. була відбудована і прискорено розвивалася. У її складі виникли нові галузі – газова, автомоб., приладобуд., електронна, шипникова, шинна, залізобетон. конструкцій пром-сті, низка вироб-в електротех. пром-сті. Почалася розбудова В. п. у Зх. Україні. Значно поліпшилась територ. орг-ція вироб-ва. При збереженні пріоритет. місця пром. р-нів Донбасу, Придніпров’я, Харків., Київ., Одес., Херсон., Микол. агломерацій створ. багатогалузеву В. п. в областях, рівень індустр. розвитку яких був найнижчим. Середні темпи зростання були характерні для Волин., Івано-Фр., Рівнен., Терноп., Чернів. обл. У заг. обсязі пром. вироб-ва частка В. п. зростала переважно за рахунок машинобудування і обробки металів. Питома вага продукції В. п. 1980 дорівнювала 67,3 %, зокрема маш.-буд. комплексу – 25,7 %, 1990 відповідно – 69,3 % і 32,9 %. Найвищого рівня розвитку В. п. досягла 1990, при цьому вона набула розвитку і в найменш індустріально розвинених областях України – Вінн., Житомир., Закарп., Кіровогр. та ін. В. п. України була важливою складовою пром. системи СРСР, орієнтованою на заг. ефективність. Це стало одним із вирішал. факторів різкого падіння вироб-ва у В. п. внаслідок втрати вироб. зв’язків після 1991 (див. Табл.). У 2000 обсяги вироб-ва відповідно до 1990 становили: в електроенергетиці – 65 %, чорній металургії – 59 %, палив., хім. і нафтохім. пром-стях, машинобудуванні і обробці металів – по 41 %. У зв’язку із падінням заг. обсягів пром. вироб-ва частка в ньому В. п. майже не змінилася. У структурі В. п. перевагу надано галузям паливно-енергет. та металург. комплексів. Як наслідок диспропорції у територ. розподілі, підвищились роль і місце Донбасу та Придніпров’я.

Від 1999 розпочався вихід пром-сті України з кризи. Ці процеси знач. мірою торкнулися В. п., насамперед машинобудування, хім. пром-сті, металургії. Процес відродження В. п. триває. Соц. переорієнтація пром. вироб-ва впливає на зміну структур. характеристик галузі: збільшення вироб-ва предметів споживання у машинобудуванні та хім. пром-сті, пром-сті буд. матеріалів. Від 2000 статист. звітність України подається за міжнарод. стандартами, що передбачають показники не за галузями, а за видами екон. діяльності. У В. п. простежується процес зростання обсягів вироб-ва, відбувається реструктуризація В. п. на пріоритет. розвиток машинобудування, особливо високоточного, при зниженні темпів росту металург. вироб-ва та добув. пром-сті. За 2001 обсяги машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування збільшились на 18,8 %, 2002 – на 11,3 %, вироб-во електр. та електрон. машинобудування – відповідно на 15,2 % та 8,1 %, транспорт. машинобудування – 22,0 % та 29,6 %, темпи росту металургії та обробки металів – 4,9 % та 3,9 %, добув. пром-сті – 3,3 % та 2,3 %. Такий перебіг екон. процесів впливає й на територ. розподіл, зокрема області Донбасу та Придніпров’я мають темпи зростання пром-сті значно нижчі за середні по Україні, водночас регіони, де сконцентровано машинобудування, – перевищують ці показники. В. п. має всі підстави (вироб. ресурси та потужності, люд. потенціал) для збереження належного місця в економіці України та ефектив. розвитку.

Літ.: Народне господарство Української РСР 1970. К., 1971; Народне господарство Української РСР 1990. К., 1991; Статистичний щорічник України 2003. К., 2004.

В. О. Богданова

Стаття оновлена: 2005