Вайґанд Ґустав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайґанд Ґустав

ВА́ЙҐАНД Ґустав (Weigand Gustaw; 01. 02. 1860, м. Дуйсбурґ, Німеччина – 08. 07. 1930, Бельгернгайн побл. м. Ляйпциґ, Німеччина) – німецький учений-романіст і балканіст. Проф. Ляйпциз. ун-ту. 1893 заснував Ін-т румун. мови та його наук. орган «Jahresbericht des Institut für rumänische Sprache zu Leipzig» («Річний звіт Інституту румунської мови в Ляйпциґу»), був ред. (до 1894) цього вид. 1925–30 редагував наук. ж. «Balkan-Archiv». Досліджував укр. говори Буковини і Бессарабії, зокрема у праці «Die Dialekte der Bukowina und Bessarabiens» («Діалекти Буковини й Бессарабії»); лексику та етнографію румун. вівчарів. Його праця «До термінології молочного господарства» (1910) має важл. значення для вивчення лексики укр. говорів р-ну Карпат.

Пр.: Die Sprache der Olympo-Walachen. Nebst einer Einleitung über Land und Leute. Leipzig, 1888; Die Vlacho-Meglen: eine ethnographisch-philologische Untersuchung. Leipzig, 1892; Linguistischer Atlas des dacorumänischen Sprachgebietes. Leipzig, 1898-1909; Die Dialekte der Bukowina und Bessarabien. Leipzig, 1904.

Й. О. Дзендзелівський

Стаття оновлена: 2005