ВА́ЙҐАНД Ґу­став (Weigand Gustaw; 01. 02. 1860, м. Дуйсбурґ, Німеч­чина — 08. 07. 1930, Бельгернгайн побл. м. Ляйпциґ, Німеч­чина) — німецький учений-романіст і балканіст. Проф. Ляйпциз. університету. 1893 заснував Ін­ститут румун. мови та його наук. орган «Jahresbericht des Institut für rumänische Sprache zu Leipzig» («Річний звіт Ін­ституту румунської мови в Ляйпциґу»), був ред. (до 1894) цього вид. 1925–30 редагував наук. ж. «Balkan-Archiv». Досліджував укр. говори Буковини і Бес­сарабії, зокрема у праці «Die Dialekte der Bukowina und Bessarabiens» («Діалекти Буковини й Бес­сарабії»); лексику та етно­графію румун. вівчарів. Його праця «До термінології молочного господарства» (1910) має важл. значе­н­ня для ви­вче­н­ня лексики укр. говорів р-ну Карпат.