Вайнберґ Давид Веніамінович

Визначення і загальна характеристика

ВА́ЙНБЕРҐ Давид Веніамінович (15(28). 04. 1905, с. Новосельці, нині Гриців. р-ну Хмельн. обл. — 05. 03. 1973, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1950), професор (1956). Премія ім. Б. Галеркіна (1956). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1932). Працював у Ін­ституті буд. механіки АН УРСР (1933–41, 1944–59, ст. н. с.); Буд. та Авіац. ін­ститутах у м. Куйбишев (нині Самара, РФ, 1941–44). Водночас 1933–37 — декан буд. ф-ту, 1944–48 і від 1955 — проф., 1957–73 — завідувач кафедри буд. механіки, від 1961 — засн. і зав. лаб. тонкостін. простор. кон­струкцій Київ. інж.-буд. ін­ституту (нині університет будівництва і архітектури). Досліджував теорію пружності та пита­н­ня буд. механіки простор. систем. Засн. і відп. ред. (від 1965) наук. зб. «Со­противление материалов и теория сооружений».

Пр.: Напряжен­ное со­стояние со­ставных дисков и пластин. К., 1952; Пластины, диски, балки-стенки: Прочность, устойчивость и колебания. К., 1959 (спів­автор); Расчет оболочек. К., 1961; Расчет пространс­твен­ных рам. К., 1964 (спів­автор); Спицевые и дисковые зубчатые колеса. Москва, 1965; Концентрация напряжений в пластинах около отверстий и выкружек: Справоч. пособ. К., 1969.

Літ.: Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001; Баженов В. А., Кобієв В. Г. Давид Веніамінович Вайнберг: Короткий біогр. нарис. К., 2005.

А. А. Крицук

Завантажити статтю