Вайнберґ Давид Веніамінович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайнберґ Давид Веніамінович

ВА́ЙНБЕРҐ Давид Веніамінович (15(28). 04. 1905, с. Новосельці, нині Гриців. р-ну Хмельн. обл. – 05. 03. 1973, Київ) – фахівець у галузі будівельної механіки. Д-р тех. н. (1950), проф. (1956). Премія ім. Б. Галеркіна (1956). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1932). Працював у Ін-ті буд. механіки АН УРСР (1933–41, 1944–59, ст. н. с.); Буд. та Авіац. ін-тах у м. Куйбишев (нині Самара, РФ, 1941–44). Водночас 1933–37 – декан буд. ф-ту, 1944–48 і від 1955 – проф., 1957–73 – зав. каф. буд. механіки, від 1961 – засн. і зав. лаб. тонкостін. простор. конструкцій Київ. інж.-буд. ін-ту (нині ун-т буд-ва і арх-ри). Досліджував теорію пружності та питання буд. механіки простор. систем. Засн. і відп. ред. (від 1965) наук. зб. «Сопротивление материалов и теория сооружений».

Пр.: Напряженное состояние составных дисков и пластин. К., 1952; Пластины, диски, балки-стенки: Прочность, устойчивость и колебания. К., 1959 (співавт.); Расчет оболочек. К., 1961; Расчет пространственных рам. К., 1964 (співавт.); Спицевые и дисковые зубчатые колеса. Москва, 1965; Концентрация напряжений в пластинах около отверстий и выкружек: Справоч. пособ. К., 1969.

Літ.: Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001; Баженов В. А., Кобієв В. Г. Давид Веніамінович Вайнберг: Короткий біогр. нарис. К., 2005.

А. А. Крицук

Стаття оновлена: 2005