Вайнер Соломон Наумович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайнер Соломон Наумович

ВА́ЙНЕР Соломон Наумович (1884, колонія Волярка Поділ. губ., нині село Красноокнян. р-ну Одес. обл. – 06. 12. 1947, Одеса) – лікар-фтизіатр. Проф. (1931). Закін. Мюнхен. ун-т (1911). Працював лікарем туберкульоз. санаторіїв у м. Давос (Швейцарія, 1911–14), в Одесі (1920–31); під час 1-ї та 2-ї світ. воєн – військ. лікар; у 1931–41 та 1944–47 – зав. каф. фтизіатрії Одес. ін-ту удосконалення лікарів. Започаткував в Україні боротьбу з туберкульозом. Засн. 1-го нар. туберкульоз. санаторію (1919), центр. туберкульоз. диспансеру (1922). Вивчав ускладнення при актив. методах лікування легеневого туберкульозу, ранню діагностику і роль вегетатив. нерв. системи в патогенезі і терапії легеневого туберкульозу.

Пр.: Ближайшие и отдаленные результаты операции френикоэкзереза // Борьба с туберкулезом. 1934. № 9–10; Вегетативні зрушення при легеневому туберкульозі // Зб. пр. Одес. н.-д. туберкульоз. ін-ту. 1938; Роль вегетативной нервной системы в диагностике и терапии легочного туберкулеза. О., 1940; Ранняя диагностика легочного туберкулеза. О., 1945.

Т. М. Терещенко

Стаття оновлена: 2005