Вайнерман Ханан Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайнерман Ханан Абрамович

ВА́ЙНЕРМАН Ханан Абрамович (19. 11(02. 12). 1902, м. Лугини, нині смт Житомир. обл. – 28. 02. 1979, Одеса) – поет. Чл. СПУ (1936). Писав мовою ідиш. Навч. у хедері, в Одес. пед. ін-ті (1930– 32), закін. Одес. ін-т нар. госп-ва. Працював учнем маляра, декоратором у театрі, у 1920-х рр. – колоніст у с-г. колонії на Херсонщині. Був співроб. г. » («Одеський робітник», 1937–41), власкором г. «» («Зірка»). Під час 2-ї світ. війни – у діючій армії, військкор на радіо в м. Орджонікідзе (Азербайджан) та м. Ош (Киргизстан), 1945–48 – власкор г. «» («Єдність»; орган Євр. антифашист. ком-ту) у пд. р-нах України. 1950 заарешт. за звинуваченням у співпраці з іноз. розвідкою, засудж. на 15 р. Покарання відбував у м. Норильськ (РФ). Після реабілітації (1956) повернувся в Одесу, продовжував писати вірші, друкувався в ж. » («Радянська батьківщина»). Літ. діяльність почав 1925 в одес. г. » («Одеський робітник»), згодом друкувався у респ. та центр. євр. період. виданнях. Основна тема ранніх творів В. – життя і побут євр. села. Відомий його поет. цикл » («У херсонських степах»). Перша книжка – зб. віршів «» («У злитті», Х.; О., 1930; укр. перекл. П. Педи – «До праці», Х., 1932). Також у доробку В.: поет. зб. («Фішка», К., 1931), «» («Мала бригада», Х.; К., 1932), » («Закоханий у життя», К., 1940), («Оновлення землі», Москва, 1948); поема («Золоті гілки», К.; Х., 1935) та ін. У творчості В. помітне місце належить сонету. Окремі його вірші укр. мовою переклали Є. Бандуренко, А. Кацнельсон, Л. Костенко, Т. Масенко, О. Новицький, Д. Павличко, М. Рильський, В. Сосюра, С. Стриженюк, М. Терещенко, П. Тичина. Після реабілітації видав збірки лірики і гумору в перекладах на укр. і рос. мови: «Від щирого серця» (1958), «Люблю і вірю» (1962), «Світло й тінь» (1966), «Щедра осінь» (1970), «Віття» (1976; усі – Одеса); «Весенний говор» (Москва, 1962).

Тв.: («Ніч», К., 1933);(«Добрий дощ», Москва, 1940).

Літ.: Дузь И. М. Певец души // Сквозь тернии ГУЛАГа. О., 1993; (Лексикон нової єврейської літератури. Т. 3. Нью-Йорк, 1960).

Г. Д. Зленко, А. Г. Кержнер

Стаття оновлена: 2005