КО́НЮХОВ Станіслав Миколайович (12. 04. 1937, с. Бекренєво Вологод. обл., РФ – 03. 04. 2011, Дніпропетровськ) – конструктор ракетно-космічної техніки. Учень М. Янгеля. Д-р тех. н. (1987), проф. (1991), акад. НАНУ (1992). Герой України (2004). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 1997, 2007). Держ. премії СРСР (1977) та України (2001) в галузі н. і т. Премія ім. М. Янгеля АН УРСР (1991). Закін. Дніпроп. ун-т (1959). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1974–78 – нач. відділ.–заст. гол. конструктора КБ стратег. ракет і косміч. носіїв, 1978–84 – нач. відділ.–заст. нач. проект. комплексу, 1984–86 – нач. і гол. конструктор КБ косміч. апаратів, 1986–91 – 1-й заст. ген. конструктора, 1991–95 – ген. конструктор, від 1995 – ген. конструктор–ген. дир. Водночас 1987–92 очолював каф. систем. проектування Ін-ту підвищення кваліфікації Мін-ва заг. машинобудування СРСР та каф. проектування літал. апаратів Нац. аерокосміч. ун-ту «Харків. авіац. ін-т» (від 1995). Зробив знач. внесок у розроблення ракет. комплексів стратег. призначення, косміч. носіїв і апаратів, створених у КБ «Південне». Запропонував і обґрунтував принципи проектування, конструювання та експерим. відпрацювання міномет. схеми старту важких рідин. ракет, що значно покращило тактико-тех. характеристики ракет. комплексів, переданих на озброєння 1971–85. Керував роботами зі створення ракетно-косміч. комплек­су «Морський старт» із ракетою «Зеніт-3SL», косміч. носія «Дніпро» на базі знятої з бойового чергування ракети Р-36М УТТХ (15А18), косміч. носія легкого кла­су «Вега», ракетно-косміч. комплексу «Циклон-4», а також косміч. апаратів АУОС-СМ-КІ, «Січ-1», «Океан-О» тощо. За­без­­печував наук.-тех. супровід екс­­плуатації ракет. комплексів стра­тег. призначення 15П118, 15П118М, 15П961. Наук. дослідж.: статична і динам. стійкість, рац. способи забезпечення просторової орієнтації, механіка взаємодії твердих тіл із перешкодами при гіперзвук. швидкостях, працездатність конструкцій при швидкіс. переходах в ін. сере­довище. Осн. наук. праці закритого характеру.

Пр.: М. К. Янгель – главный конструк­тор ракетно-космических систем // КНТ. 1996. Т. 2, № 2; Вероятностно-статистические методы проектирования сис­тем космической техники. Дн., 1997 (спів­авт.); Минометный старт межконти­нентальных баллистических ракет. Дн., 1997 (спів­авт.); Янгель. Уроки и насле­дие. Дн., 2001 (спів­авт.); В. Ф. Уткин – выдающийся ученый и конструктор ракетно-космической техники // КНТ. 2003. Т. 9, № 4; Призваны временем. Дн., 2004 (спів­авт.); Точность выведе­ния ракет-носителей. Дн., 2009 (спів­авт.).

Літ.: Станислав Конюхов. Биобиб­лиография ученых Украины. К., 2007.

В. В. Пилипенко