Вайнштейн Мойсей Ісакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайнштейн Мойсей Ісакович

ВАЙНШТЕ́ЙН Мойсей Ісакович (20. 02. 1940, м. Дружківка Сталін., нині Донец. обл. – 26. 05. 1981, Київ) – живописець і скульптор. Закін. Київ. худож. ін-т (1965; викл. К. Трохименко, М. Хмелько), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1967; викл. С. Григор’єв). Персон. виставки – у Києві (1987, 1999 – посмертні). Автор темат. полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів. Для творчості В. властива виразна композиція, неяскравий колорит. Предметне зображення поступається перед відтворенням суб’єктив. сприйняття у мерехтінні кольорів.

Тв.: «Горобина», «Швидка допомога», «Автопортрет із пензлем», «Шахи» (усі – 1966), «Лікнеп», «Брати. 1941», «Мати» (усі – 1967), «Перші» (1968), «Автопортрет із сином» (1969), «Вчителька Марія Василівна» (1970), «Сонце встало» (1976), «Вечір», «Львівська площа», «Київ. Дахи» (усі – 1979), «Перший день. Ленін на Другому з’їзді Рад» (1980), «Ра-нок» (1981); серія «Пейзажі Києва» (1979–81), скульптура «Г. Сковорода» (1971).

Літ.: Михайло Вайнштейн. Живопис, графіка, скульптура: Каталог. К., 1987; Склярська М. Незгасний вогонь творчості // ОМ. 1989. № 5.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2005