Вайнштейн Осип Львович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайнштейн Осип Львович

ВАЙНШТЕ́ЙН Осип Львович (23. 11(05. 12). 1894, м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова – 27. 07. 1980, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик-медієвіст. Д-р істор. н. (1940), проф. (1934). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1920), де від 1923 й працював викладачем, водночас у 1931–33 – дир. Центр. наук. б-ки цього Ун-ту. За сумісн. викладав істор. дисципліни в ін. одес. ВНЗах; у серпні–листопаді 1927 перебував у наук. відряджені в Парижі. Від 1935 – у Ленінгр. ун-ті: зав. каф. історії середніх віків, водночас – зав. відділу Ін-ту історії матеріал. культури АН СРСР, кер. групи всесвіт. історії Ленінгр. відділ. Ін-ту історії АН СРСР. Осн. напрям наук. дослідж. – історія середньовіч. Європи. Низку наук. праць присвятив аналізу творчості Вольтера і Ш. Фур’є, подіям Великої франц. революції і Париз. комуни.

Пр.: Очерки по истории французской эмиграции в эпоху Великой революции. Х., 1924; Тенденційність флорентійських хроністів в освітленні ґвельфівського перевороту 1267 р. // Ювілей. зб. на пошану акад. М. Грушевського. К., 1928; История Парижской коммуны. Москва, 1932; Историография истории средних веков в связи с развитием исторической мысли от начала средних веков до наших дней. Москва; Ленинград, 1940; Россия и Тридцатилетняя война 1618–1648 гг. Очерки из истории внешней политике Московского государства в первой половине ХVII в. Ленинград, 1947; Западноевропейская средневековая историография. Москва; Ленинград, 1964; История советской медиевистики (1917–1966). Ленинград, 1968; Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХІХ–ХХ вв. Ленинград, 1979.

Літ.: Калуцька Л. П., Фрідман Г. В. З історії радянської медієвістики // Вісн. Харків. ун-ту. Сер. Історія. 1975. Вип. 4, № 45; Осип Львович Вайнштейн: Некролог // ВИст. 1980. № 12.

П. М. Тоцький

Стаття оновлена: 2005