Вайсберґ Матвій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайсберґ Матвій Семенович

ВА́ЙСБЕРҐ Матвій Семенович (28. 12. 1958, Київ) – живописець і графік. Онук М. Гарцмана. Закін. Респ. художню школу ім. Т. Шевченка (1977; викл. О. Абрамова, Є. Семенов), Київ. відділення Укр. полігр. ін-ту у Львові (1985; викл. Б. Валуєнко, О. Мікловда). Учасник всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1982. Персон. – у Москві (1991), Мюнхені (1994), Києві (1995–2002), Дніпропетровську (1997), Аванші (Швейцарія, 2002), Чикаґо (США, 2003), Зофінґені (Швейцарія, 2004–05). Живопис та графіка В. розвивають традиції пізнього модернізму, поєднуючи фігурат. і нефігурат. зображал. мотиви, інтерпретуючи насичені кольор. сполучення у символіч. плані. Гол. тематика творів пов’язана з автор. прочитанням біблій. сюжетів. Окремі роботи зберігаються у Київ. музеї рос. мист-ва, Музеї євр. культури у Вільнюсі.

Тв.: «Батько» (1987), «Ковчег» (1996), «Прогулянка» (2001), «Автопортрет зі шрамом» (2002); цикли – «Exodus» (1989–93), «Вершники і королі» (1993–95), «Коралі напам’ять» (1995–98), «Вино комети» (1997), «Сім днів» (1999–2004), «Юдейська пустеля» (2000), «Танці» (2001–03), «Слабкий антроптний принцип» (2003–05).

Літ.: Мокроусов А. Спроба жити у часи ексодусу // Україна. 1992. № 30; Врата мира: Каталог выставки. К., 1995; Пушкарева О. Художник Матвей Вайсберг // Єгупець. 1996. № 2.

Г. Я. Скляренко

Стаття оновлена: 2005