ВА́Й­СКОПФ Франц-Карл (Weiskopf Franz Karl; 03. 04. 1900, Прага — 14. 09. 1955, Берлін) — німецький письмен­ник, публіцист. Член АМ Німеч­чини (1954). Закін. Праз. університет (1924). Жив у Берліні (1928–33), Празі (1933–38), США (1939–45). На чехословац. дипломат. службі у США, Швеції, Китаї (1945–52); від 1953 — у Німеч­чині. Від­відував СРСР. Осн. тема творчості — рев. та антифашист. боротьба народів Чехословач­чини, Німеч­чини та ін. країн. Автор віршів, оповідань, репортажів, романів «Der Slavenlied» («Словʼянська пісня», Берлін, 1931), «Himmelsfahrtkommando» («Каральний загін», Стокгольм, 1944) та ін., публіцист., літ.-крит., істор., лінгвіст. праць. У 20-х рр. в укр. ж. «Життя й революція», «Критика», «Червоний шлях», «Вікна» друкував стат­ті про чес. і нім. літературу нового часу. Учасник 2-ї Між­нар. конф. рев. письмен­ників у Харкові (1930). У фоторепортажі «Der Staat ohne Arbeitslose» («Держава без без­робітних», Берлін, 1931, спів­авт.) роз­повів про соціаліст. будівництво в УРСР. У новелах «Die Flucht nach Frankreich» («Втеча до Франції», Ві­день; Берлін, 1923), «SOS oder die Arbeiter von Jersey» («Смертний випадок», 1928), «Die Versuchung» («Далека пісня», 1937), «Heinkehr» («Поверне­н­ня», 1939) зобразив життя українців Закарпа­т­тя. У незакінч. трилогії про крах австро-угор. монархії — «Abschied vom Frieden» («Проща­н­ня з мирним жи­т­тям», Берлін, 1946), «Inmitten des Stroms» («У бурхливому потоці», Берлін, 1955), «Vor einem neuen Tag» («Світ у муках народже­н­ня», 1947, фрагмент) — змалював рев. події в Києві, зокрема січневе збройне пов­ста­н­ня 1918 проти ЦР, створив образи більшовиків. Пере­кладач творів чес., словац., китай. письмен­ників. Сприяв від­роджен­ню анекдоту як літ. жанру і його впроваджен­ню в літературу соціаліст. доби (зб. «Unbesiegbaren» — «Непереможні», Нью-Йорк, 1945). Спів­видавець ж. «Neue deutsche Literatur» («Нова німецька література», 1953–55). Укр. мовою окремі твори В. пере­клали Л. Піонтек, С. Горбенко, Б. Бендзар, М. Рішко.