Вайян-Кутюр’є Поль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вайян-Кутюр’є Поль

ВАЙЯ́Н-КУТЮР’Є́ Поль (Vaillant-Couturier Paul; 08. 01. 1892, Париж – 10. 10. 1937, там само) – французький письменник, громадський діяч. Учасник 1-ї світ. війни. Закін. юрид. ф-т Париз. ун-ту. Працював гол. ред. г. «L’Humanité» (1926–37). Був одним із засн. КП Франції, чл. її ЦК (від 1921) і Політбюро. Творчість В.-К. пройнята антифашист. і антивоєн. настроями в дусі соцреалізму. Автор повістей «Une permission de détente» («У відпустці», 1919), «Lettres a mes amis» («Листи до моїх друзів», 1920); зб. оповідань «La guerre des soldats» («Солдатська війна», 1919; співавт.); зб. поезій «XXIII danses macabres» («ХІІІ танців смерті», 1920), «Trains rouges» («Червоні потяги», 1923); публіцист. кн. «Un mois dans Moscou la rouge» («Місяць у Червоній Москві», 1925), «Les bâtisseurs de la vie nonvelle» («Будівельники нового життя», 1932; містить розділ «По степах України й Північного Кавказу»), докум. кн. «Le malheur d’êre jeune» («Нещастя бути молодим», 1935), низки статей та нарисів. Укр. мовою окремі вірші В.-К. переклали М. Терещенко, В. Коломієць.

Тв.: Poésie. Œuvres choisies. Paris, 1938; Nous ferons se lever ie jour. Paris, 1947; Œuvres choisies. Moscou, 1959; Vaillant-Couturier écrivain. Textes littéraires choisis et présentés par A. Stil. Paris, 1967; укр. переклади – Нещастя бути молодим. К.; Хн., 1936; (Вірші) // Всесвіт. 1960. № 11; 1961. № 12; (Вірші) // Дніпро. 1969. № 11; Переможна зброя // Україна. 1980. № 17; (Вірші) // Дніпро. 1981. № 4.

Літ.: Наркирьер Ф. Французская революционная литература (1914– 1924). Москва, 1965.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2005