Вакаров Дмитро Онуфрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вакаров Дмитро Онуфрійович

ВАКА́РОВ Дмитро Онуфрійович (03. 11. 1920, с. Іза, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 07. 03. 1945, концтабір Нацвайлер, Німеччина) – поет-антифашист. Навч. у Будапешт. ун-ті (1941–44). Заарешт. у березні 1944 за участь в антифашист. підпіллі. Перебував у в’язницях м. Сіґет Мармароський (нині Сіґету-Мармацієй, Румунія), Будапешта; від листопада 1944 – у нім. концтаборах Дахау і Нацвайлер, де був закатований. Друкувався від 1940. Писав рос. мовою. Лірична та соц.-патріот. поезія В. стала відомою від серед. 50-х рр., помітно відредаг. і соціально загострена рад. поетами. Ім’я поета використовувалося для утвердження рос. ідеї на Закарпатті. Вірші В. переклав на укр. мову Д. Павличко («Вибрані поезії», К., 1957). Відкрито мемор. музей і пам’ятник у с. Іза та м. Хуст, встановлено премію ім. Д. Вакарова (1966).

Тв.: Избранные стихи. Уж., 1955; Избранное. 1963; 1970; Удар за ударом. 1980; Сочинения. Уж., 1986;

Літ.: Чендей І. Коли на ранок благословлялося: Літ.-публіцист. нарис про Д. Вакарова. Уж., 1967; Я навіки прийшов у життя // Зб. спогадів про поета-антифашиста Д. Вакарова. Уж., 1975; Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.

О. В. Мишанич

Стаття оновлена: 2005