Вакс Борис Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вакс Борис Йосипович

ВАКС Борис Йосипович (справж. – Бенціон; 12(25). 05. 1912, Житомир – 04. 08. 1989, Харків) – живописець і графік. Засл. художник УРСР (1973). Чл. СХУ (1950). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. худож. технікум (1932), навч. у Харків. худож. ін-ті (1944–48; викл. М. Дерегус, О. Кокель, С. Прохоров). Від 1933 – у Сталіно (нині Донецьк): художник клубу, викл. живопису у Палаці піонерів (від 1936), гол. художник ТЮГу (1939–41). Викладав у Харків. худож. уч-щі (1948–52); у Худож. фонді Харкова (1951–55). Відтоді – на твор. роботі. Учасник респ., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1949. Персон. – у Харкові (1972), Києві (1975). Працював у галузях станк. і монум. живопису, графіки. Створив дещо ідеалізов. образи сучасників. Провідні теми – шевченкіана, поетизація жінки-трудівниці. У 60–70-х рр. перебував під впливом «суворого» стилю, що перетворило живописні твори на своєрід. плакат.

Тв.: живопис – «Усиновили» (1954), «Журавлі. Фронтова весна» (1957), «Харківщина» (1960), «На цілині» (1961), триптих «Хліб» (1968), «Ранок Донбасу» (1970), «Тиша» (1971), «Гладіолуси» (1978), «Гроза пройшла» (1984), «У звільненому Донбасі» (1985); графіка – «Латвійські рибалки» (1954), «Старий Донбас. Сім’я шахтаря» (1957); кольор. ліногравюри – «Арешт» (1961), «Думи мої, думи», «Дитинство Тараса», «Вербичка» (співавт.; усі – 1964).

Літ.: Борис Иосифович Вакс: Каталог. Х., 1972.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2005