Ваксман Зельман-Абрахам

ВА́КСМАН Зельман-Абрахам (22. 07. 1888, містечко Нова Прилука Київ. губ., нині село Липовец. р-ну Вінн. обл. — 16. 08. 1973, м. Гіан­ніс, шт. Мас­сачусетс, США) — мікробіо­лог. Дійсний член НАН США (1942). Кавалер ордена Почес. легіону у Франції. Закін. Одес. гімназію (1910). Разом з сімʼєю емігрував до США. Закін. Каліфорн. університет зі ступ. д-ра філософії (1918). Від­тоді викладав у с.-г. коледжі в Ратґерсі (шт. Нью-Брансвік). Від 1923 — у Ратґер. університеті: проф., від 1942 — завідувач кафедри мікробіо­логії, реорганіз. 1949 в Ін­ститут мікробіо­логії (1949–58 — його дир., згодом Ін­ституту присвоєно його імʼя). Одночасно 1931–42 — засн. і кер. від­ділу мор. бактеріології Ін­ституту океано­графії у Вуд-Халі. Наукові дослідже­н­ня присвяч. ви­вчен­ню природи гумусу, його виникнен­ню і роз­паду, ролі мікробів у цих процесах. Під керівництвом В. від­крито актиноміцет, неоміцин, актиноміцин, кандинецин, стрептотрицин та ін. антибіо­тики, що використовуються у сучас. медицині і ветеринарії. 1952 отримав Нобелів. премію за від­кри­т­тя стрептоміцину (1943) — першого антибіо­тика, ефективного при лікуван­ні туберкульозу. Ввів у наук. обіг (1942) терміни «антибіоз» і «антибіо­тик».

Завантажити статтю