Ваксман Зельман-Абрахам - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ваксман Зельман-Абрахам

ВА́КСМАН Зельман-Абрахам (22. 07. 1888, м-ко Нова Прилука Київ. губ., нині село Липовец. р-ну Вінн. обл. – 16. 08. 1973, м. Гіанніс, шт. Массачусетс, США) – мікробіолог. Дійс. чл. НАН США (1942). Кавалер ордена Почес. легіону у Франції. Закін. Одес. г-зію (1910). Разом з сім’єю емігрував до США. Закін. Каліфорн. ун-т зі ступ. д-ра філософії (1918). Відтоді викладав у с.-г. коледжі в Ратґерсі (шт. Нью-Брансвік). Від 1923 – у Ратґер. ун-ті: проф., від 1942 – зав. каф. мікробіології, реорганіз. 1949 в Ін-т мікробіології (1949–58 – його дир., згодом Ін-ту присвоєно його ім’я). Одночасно 1931–42 – засн. і кер. відділу мор. бактеріології Ін-ту океанографії у Вуд-Халі. Наук. дослідж. присвяч. вивченню природи гумусу, його виникненню і розпаду, ролі мікробів у цих процесах. Під кер-вом В. відкрито актиноміцет, неоміцин, актиноміцин, кандинецин, стрептотрицин та ін. антибіотики, що використовуються у сучас. медицині і ветеринарії. 1952 отримав Нобелів. премію за відкриття стрептоміцину (1943) – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу. Ввів у наук. обіг (1942) терміни «антибіоз» і «антибіотик».

Літ.: Лауреаты Нобелевских премий – выходцы из России // Вест. истории естествознания и техники. 1993. № 3; Коган В. Відомий у світі, незнаний на Батьківщині // Агапіт. 1997–98. № 7–8; Пухлик Б. Що він шукав в краю далекім... // ДТ. 2003, 12 лип.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2005