Вакуленко Віктор Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вакуленко Віктор Дмитрович

ВАКУ́ЛЕНКО Віктор Дмитрович (16. 12. 1921, м. Ізюм, нині Харків. обл. – 10. 06. 2000, Київ) – письменник. Чл. НСПУ (1957). Закін. Київ. ун-т (1950) та Вищі літ. курси при Літ. ін-ті у Москві (1960). Працював на вироб-ві (1941–42), літ. працівником г. «Радянська Україна» (1949– 50) та зав. відділу худож. самодіяльності г. «Радянське мистецтво» (1951–53). Під час рад.-фін. та 2-ї світ. воєн – військкор фронт. г. «За Родину!» і «Красноармейская звезда». Друкувався від 1940. На сценах багатьох театрів України та ін. країн йшли вистави за п’єсами В. (перша постановка – «Шлях до щастя», 1951). Автор лірич. комедій «Пісня серця» (вперше опубл. в альманасі «Літературна молодь», 1954), «Зоряні ночі» (1958), героїч. драми «Полтавська фортеця» (1957); зб. п’єс «Вийди, дівчинонько» (1963), «Пісня серця» (1983); зб. повістей та оповідань «Гомін землі» (1969); роману «Шукаючи цвіту папороті» (1966; 1987); роману-дилогії «Так ніхто не любив» («Повінь зорі колише», 1973; «Відгукнись, моє серце», 1977) – про підпільників у роки 2-ї світ. війни; істор. роману «Все йде, все минає» (т. 1–2, 1976–88; опубл. 1992) – про Антську державу в 4 ст. н. е., роману-сповіді «Хмари минулих днів» (1935–95). Усі твори В. опубл. у Києві. Низку п’єс В. перекладено рос. мовою.

Літ.: Житник К. «Пісня серця» // Вільне життя. Т., 1954, 14 лют.

В. П. Павловська

Стаття оновлена: 2005