Вакуловська Лідія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вакуловська Лідія Олександрівна

ВАКУЛО́ВСЬКА Лідія Олександрівна (20. 02. 1928, м. Сновськ, нині Щорс Черніг. обл. – 28. 08. 1991, там само) – письменниця. Чл. СП Білорусі (1966). Закін. Київ. театр. ін-т (1952). Друкувалася від 1954. Жила і працювала у м. Щорс, на Чукотці, в Калінінграді, Мінську. Авторка зб. оповідань, повістей, серед яких «История одной любви» (Мінск, 1988), «Люди белой земли» (Москва, 1988), «200 километров до суда» (Магадан, 1969; 1974), «Женщины» (1975), кн. «Сколько бы не пришлось, буду ждать» (1990; обидві – Мінск). Повість «Наважднение перед грозой» // «Север», 1986 присвяч. матері. Чимало творів про життя Чернігівщини. Письмо В. реаліст., сповн. пристрасті, пройняте іронією, гумором; характери героїв розкриваються у зіткненні поглядів та вчинків; мова ощадлива, виразна, чітка.

Літ.: Листопад І. Роздуми Лідії Вакуловської // Десн. правда. 1986, 14 груд.; Вакуловська Лідія Олександрівна: Некролог // Промінь Жовтня. 1991, 3 верес.; Мокросноп Н. Остання збірка письменниці // Там само. 1998, 21 лют.

С. П. Реп’ях

Стаття оновлена: 2005