Валі Акрам - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Валі Акрам

ВАЛІ́ Акрам (Вали Акрам; 28. 07. 1908, с. Аблай, нині Башкортостан, РФ – 19. 03. 1963, Уфа) – башкирський письменник. Чл. СП СРСР (1937). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Башкир. пед. ін-т (1932). Працював у Башкир. книжк. вид-ві; від 1949 – у СП Башкир. АРСР (довголіт. чл. правління); одночасно 1952– 55 – гол. ред. ж. «Эдеби Башҡортостан». Неодноразово обирався депутатом Уфим. міськ. та рай. рад. Почав друкуватися 1928. Автор поет. зб. «Кɵс» («Сила», 1931), «Башҡортостан, hине йырлайым!» («Славлю тебе, Башкортостане!», 1932), «Туҡта! Кɵм килə» («Стій! Хто йде?», 1935), «Бəхет иле» («Країна щастя», 1938), гол. тема яких (відповідно до рад. приписів) – соц. перетворення у башкир. селі, життя у довоєн. період. Фронтовій дружбі бійців, зокрема башкирів і українців, присвяч. поема «Fата Иҙельбаев» («Гата Ідельбаєв», 1942–45), «hиӊе хаттар» («Листи до тебе», 1944). Повість «Сəрмəсəн яландарында» («У степах Сармасана», 1950) та роман «Беренсе аҙымдар» («Перші кроки», 1952) – про формування башкир. інтелігенції. У дилогії «Май ямFыры» («Травневий дощ», 1958) і «Гɵлйемеш сəскəhе» («Цвіт шипшини», 1962) порушено проблеми морал. кодексу людини, її активності як важл. чинника соц. процесів сер. 50-х рр. Україні присвятив цикл віршів «Украина эскизд¸ре» («Українські ескізи», 1939), поезії «Дуçтҡа» («Другові», 1946), «Днепр» («Дніпро», 1957) та ін. Переклав поему Т. Шевченка «Сон» (1939, співавт.), створив образ Кобзаря у вірші «Юл» («Дорога», 1939). Значення творчості укр. поета для духов. життя башкир. народу вмотивував у ст. «Халыҡ йырсы» («Народний співець», 1961). Усі твори В. опубліковано в Уфі.

Тв.: рос. перекл. – Первые шаги. Уфа, 1975.

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2005