Валійський Аркадій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Валійський Аркадій  Іванович

ВАЛІ́ЙСЬКИЙ Аркадій Іванович (08. 02. 1894, Чернігів – 16. 09. 1976, Нью-Йорк) – військовий діяч УНР. Чоловік М. Валійської. Учасник 1-ї світ. війни. В укр. армії від 1917. Командував куренем на більшов. фронті. Відзначився у боях побл. Житомира. У січні 1919 – інструктор Юнац. школи підготовки старшин Армії УНР, у червні брав участь у боях Волин. групи проти більшов. військ; 1920 – ком-р куреня Об’єднаної юнац. військ. школи у м. Кам’янець-Подільський, згодом – інструктор табору для інтернов. вояків Армії УНР у м. Каліш (Польща). Від 1924 – нач. оператив. упр. Військ. мін-ва УНР, від 1927 – у польс. армії (закін. академію Генштабу). 1936–39 – нач. штабу Військ. мін-ва УНР у Варшаві. Під час 2-ї світ. війни інтернов. нім. окупац. владою. Від весни 1945 – полковник, нач. штабу УНА. 1951 емігрував до США, де опікувався ветеран. орг-ціями. Мін-вом оборони уряду УНР в екзилі підвищ. до ступеня генерал-хорунжого. Автор спогадів з історії Визв. змагань 1917–21.

Літ.: Козак І. Аркадій Валійський, генштабу генерал-хорунжий (8 лютого 1894 – 16 вересня 1976) // Вісті комбатанта. Торонто; Нью-Йорк, 1977. Ч. 4 (90); Генералітет укр. визв. змагань.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2005