Валуни — Енциклопедія Сучасної України

Валуни

ВАЛУНИ́ – обкатані уламки гірських порід магматичного, осадового чи метаморфічного походження. Утворюються в результаті руйнування і перенесення материк. або гірськими льодовиками, гірськими потоками, ріками, розмивання берегів морями і океанами та ін. процесами вивітрювання. В., які утворилися в антропоген. періоді, являються складовою частиною морени. Докембр. В., які розповсюджені на всіх континентах і утворилися під час льодовик. епох, називаються тілітами. В. поділяються на дрібні 10–25 см, середні 25–50 см, крупні 50–100 см і брили, або відторженці. Останні бувають гігант. розмірів. Під С.-Петербургом знайдено В., який до обробки мав об’єм 705 м3. Йому дали назву «Гром» і використали як постамент до пам’ятника Петру І. На данському о-ві Фюнене знаходиться В. об’ємом 400 м3. Петрограф. вивчення В. дозволяє визначати напрями переносу їх від материн. породи. В. використовують як буд. каміння.

Д. Є. Макаренко

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
Д. Є. Макаренко . Валуни // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33014 (дата звернення: 12.04.2021)