Валько Богдан Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Валько Богдан Олександрович

ВАЛЬКО́ Богдан Олександрович (20. 09. 1934, Львів – 05. 02. 2006) – майстер художнього скла. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1983). Чл. НСХУ (1979). Освіта середня. Від 1963 – майстер-склодув на Львів. керам.-скульптур. ф-ці. Учасник мист. виставок від 1964. Персон. – у Львові (1984), Києві та Москві (обидві – 1987). У гутній техніці створював вази для квітів, декор. композиції, кубки. Для декорування виробів застосовував техніку кольорової скляної нитки, кракле, повітр. пухирців, багатошарового скла тощо. Дотримуючись традиц. форм, вносив у декор. композиції власні інтерпретації. Роботи зберігаються в МУНДМ, МЕХП.

Тв.: набори ваз – «Полум’я Перемоги» (1975), «Золота осінь» (1982), «Схід сонця» (1983), «Святкові» (1983, 1988); декор. набір (1971), декор. композиції – «З глибини пам’яті», «Веселкові», «Світанкові роси» (усі – 1985), «Російські берези» (1986), «Мереживо», «Мрія» (обидві – 1990), «Аритмія», «Пісня гутному склу» (обидві – 1999).

Літ.: Сучасне українське художнє скло: Альбом. К., 1980.

О. М. Голубець

Стаття оновлена: 2016