Вальтер Петро Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вальтер Петро Олександрович

ВА́ЛЬТЕР Петро Олександрович (21. 01(02. 02). 1856, Київ – 01. 11. 1932, побл. м-ка Вайнеде, нині Лієпай. р-ну, Латвія, похов. у Ризі) – лікар. Д-р медицини (1886), проф. (1903). Закін. Військ.-мед. академію (С.-Петербург, 1884). Працював у клініці В. Манассеїна; від 1887 – приват.-доц. клініки внутр. хвороб і діагностики Військ.-мед. академії. 1888–90 – у наук. відрядженні в Німеччині. 1896– 1903 та 1914–20 – лікар у Петрограді (нині С.-Петербург); 1903–14 – зав. каф. лікар. діагностики з пропедевт. клінікою Новорос. ун-ту в Одесі; 1921– 22 – викл. Рос. нар. ун-ту в Стамбулі; від 1922 – у Кишиневі; 1932 очолював санаторій у Латвії. Співред. першого рос. журналу з рентґенології «Рентгеновский вестник» (1907). Наук. праці присвяч. проблемам обміну речовин при різних захворюваннях.

Пр.: О влиянии антипирина на азотистый обмен и усвоение азотистых частей пищи у лихорадочных и здоровых. С.-Петербург, 1886; О переваривании творожены (Labcasein) // Врач. 1890. Т. 11, № 3, 4, 5; О синтезе жиров. (Экспериментальное исследование) // Там само. № 12, 14, 15.

Літ.: Васильев К. К. Заведующий кафедрой врачебной диагностики с пропедевтической клиникой Новороссийского университета проф. Петр Александрович Вальтер // Історія укр. науки на межі тисячоліть. Вип. 9. К., 2002; Биогр. словарь профессоров ОМУ.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2005