Вальчак Вацлав Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вальчак Вацлав Антонович

ВАЛЬЧА́К Вацлав Антонович (11. 10. 1905, С.-Петербург – ?) – громадсько-політичний діяч. Учасник 2-ї світ. війни. Від 1927 – чл. ВКП (б). У лютому 1929 направлений серед 50-ти поляків-комуністів в УРСР для проведення ідеол. роботи серед польс. населення; працював інструктором Проскурів. окружкому комсомолу, секр. Волочис. райкому комсомолу. 1931–35 – відп. ред. молодіж. г. «Głos młodzieży» (Харків, від 1934 – у Києві). Заарешт. у лютому 1935 за підозрою у причетності до контррев. «Польс. орг-ції військовиків», засудж. 2 серпня 1935. Відбув 5 р. ув’язнення у Воркутин.-Печор. виправно-труд. таборах. Від 1940 – у Полтаві. Працював на буд-ві, інж. Полтав. упр. «Укрелектромонтаж». Від 1970 – на пенсії. Реабіліт. 1989.

Літ.: Наливайко І. Арештована молодість, холодна старість // Комсомолець Полтавщини. 1990, 20 груд.; Мукомела О. Вальчак Вацлав // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2.

ДА: Спр. 66 857 фп.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2005