Вальшонок Зиновій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вальшонок Зиновій Михайлович

ВАЛЬШО́НОК Зиновій Михайлович (06. 03. 1934, Харків) – письменник. Чл. СП СРСР (нині – РФ, 1969). Закін. Харків. ун-т (1956). Учителював. Працював у Будинку нар. творчості (Харків), кор. на держтелерадіо. Від 1976 живе і працює в Москві. Пише рос. мовою. Автор поет. збірок «Поиск» (Х., 1964), «Человечность» (Х., 1967), «Эшелон» (К., 1975), «Человек с обелиска» (Х., 1976), «Яблоко согласия» (1976), «Третье дыхание» (1980), «Свадебный марш» (1983), «Полуденный поезд» (1987), «Мир не без добрых людей» (1988), «Болевой порог» (1989), «Испытание молчанием» (1990; усі – Москва); поем «Встреча с Фаустом», «Венок сонетов», «Жизель», «Ворота Саласпилса», «Портрет жены художника», які увійшли до кн. вибр. творів «Залив Терпения» (Х., 1994); зб. літ. пародій «Интербабушка» (Х., 1995) та 2-томника «Личное пространство» (Х., 2000). Творчість В. високо оцінили П. Антокольський, Б. Окуджава, Р. Казакова, К. Ваншенкін, О. Твардовський. Напружена лірична думка поета, стверджуючи високі морал. цінності часу та особистості, спрямована на протистояння бездуховності. В. сповідує кращі традиції рос. поет. класики, володіє метафоричністю, лаконізмом, експресив. виразністю, насиченістю образу. Друкується у період. виданнях, колект. збірниках. Низку творів В. перекладено іноз. мовами.

Літ.: Вакк Э. «Поэзия – это разговор с Богом» // Лит. вести. 2001, 9 мая; Анничев А. Вещее младенчество строки: [О поэте З. Вальшонке] // Веч. Харьков. 2003, 4 марта.

О. Є. Аннічев

Стаття оновлена: 2005