ВАЛЮ́ТНЕ ПРА́ВО – сукупність правових норм, що регулюють валютні відносини. Ці норми містяться в актах фінанс., адм., цивільного права і є комплексним утворенням юрид. норм. Об’єктом валютно-правового регулювання виступають відносини, предметом яких є валюта й ін. валютні цінності. Осн. норматив. актами, що регулюють валютні відносини, є Цивіл. кодекс України, Декрет КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ряд ін. джерел, значне місце серед яких займають акти НБУ. В них встановлюються заг. засади валют. регулювання, які визначаються валют. політикою держави, правовий режим валюти та ін. валют. цінностей, правила здійснення операцій з валют. цінностями, повноваження держ. органів і функції банків. системи у сфері валют. контролю, відповідальність за порушення валют. законодавства тощо. Учасниками валют. правовідносин виступають юрид. та фіз. особи (поділяються на резидентів і нерезидентів), банки тощо. Офіц. курс гривні до іноз. валют встановлює НБУ.

Літ.: Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. Финансовое право. Х., 2003; Орлюк О. П. Фінансове право. Л., 2003.

С. Т. Кадькаленко