Валютний курс

ВАЛЮ́ТНИЙ КУРС — ціна іноземної валюти, виражена у національній грошовій одиниці. В. к. використовується для обміну валюти на золото, спец. права запозиче­н­ня чи ін. валюту. Потреба встановле­н­ня В. к. ви­значається тим, що нац. гроші за межами внутр. ринку не можуть ви­ступати закон. купівел. та платіж. засобом. Спів­від­ноше­н­ня валют ви­значається їх купівел. спроможністю (можливістю обмінюватися на певну кількість товарів і послуг) та низкою ін. внутр.-екон. (стан платіж. балансу, спів­від­ноше­н­ня попиту і пропозиції на валюту, рівень інфляції), зовн.-екон. (між­держ. міграція валют і коротко­строк. капіталів) й політ. факторів. В. к. (як одна з перед­умов еквівалентності між­нар. обміну) значно впливає на зовн.-екон. діяльність та екс­порт­ну конкуренто­спроможність товарів країни на світ. ринках, зокрема занижений В. к. до­зволяє (за ін. рівних умов) отримати додатк. вигоди при екс­порті й сприяє припливу іноз. капіталу, при цьому подорожча­н­ня імпортованої продукції та послуг пере­кладається на споживача. У цих умовах під­вищується вигідність реінвестува­н­ня капіталу і менш вигідним стає вивезе­н­ня прибутків. Протилежна екон. ситуація виникає при завищеному курсі валюти, коли знижується ефективність екс­порту і зро­стає імпорт.

Правильне ви­значе­н­ня В. к. має вирішал. значе­н­ня для забезпече­н­ня еквівалентності та взаєм. вигоди у від­носинах екон. субʼєктів різних країн. Стабільність ціни грошової одиниці кожної країни ви­значається рівнем її екон. роз­витку, що характеризується якістю та собівартістю виробленої продукції, станом держ. фінансів, виваженою та ефектив. інвестиц. політикою. Встановле­н­ня курсу іноз. валют у нац. називається котирува­н­ням, яке буває пряме і зворотнє. За прямим котирува­н­ням певна фіксов. кількість іноз. валюти виражається у нац. грошових одиницях, за зворот. — навпаки. У країнах, що є учасниками екон. угруповань, за­стосовується В. к. нац. валют стосовно між­нар. валют. одиниць. Роз­різняють бірж. (встановлюється на бірж. торгах і поділяється на коливний, гнучкий та плаваючий), фіксов. (офіц. курс, зумовлений встановленим між­нар. органами валют. паритетом), а також контрольов. В. к. Коливний В. к. — курс, що вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції та базується на викори­стан­ні ринк. механізму. Плаваючий В. к. є різновидом коливного, що перед­бачає викори­ста­н­ня ринк. механізму валют. регулюва­н­ня та повʼяза­н­ня змін В. к. із динамікою курсів окремих валют ін. країн чи набору валют (валют. кошика). Фіксов. В. к. — офіц. встановлене державою спів­від­ноше­н­ня між нац. валютами, що базується на закріплен­ні вмісту нац. грошових одиниць без­посередньо у золоті, дол. США, євро чи кошику валют за суворого обмеже­н­ня коливань ринк. курсів валют. Контрольов. В. к. формується з урахува­н­ням урядового контролю та обмежень у конвертованості валют. В. к., за яким банки продають іноз. валюту за нац., називається курсом продавця, за яким купують — курсом покупця. Різниця між ними і складає прибуток банку по валют. операціях, за видами яких роз­різняють курс «спот» (при готівкових оборудках, коли перед­бачається негайна по­ставка валюти) та курс «форвард» (при строк. оборудках, коли валюта по­ставляється через певний час, за узгодженим на момент угоди курсом).

Виділяють також по­двій. курс, що за­стосовується як метод держ. валют. регулюва­н­ня та полягає у котируван­ні курсу нац. валюти окремо по комерц. і фінанс. операціях. Можливе за­стосува­н­ня і множин. обмін. курсів, які утворюються тоді, коли монетарна влада офіц. утворює різні курси для різних агентів ринку (зокрема екс­портерів та імпортерів) з обмеженими до­ступами до валют. ринків взагалі. Однак множин­ні обмін­ні курси, як правило, тільки ускладнюють впровадже­н­ня ефектив. валют. політики і сприяють поширен­ню тіньових та спекулятив. тенденцій.

До 23 жовтня 1994 в Україні дотримувалися системи множин. курсів, включаючи офіц. В. к. (ви­значався НБУ), і ринк. (встановлювався на валют. аукціонах). Від 24 жовтня 1994 офіц. курс встановлювався за результатами торгів на Укр. між­банків. валют. біржі. 19 березня 1999 НБУ встановив офіц. обмін. курс щодо дол. США як середньо­зваж. між курсами за операціями уповноважених комерц. банків на між­банків. валют. ринку. У межах своєї заг. від­повід­альності за забезпече­н­ня стабільності нац. валюти НБУ може впливати на формува­н­ня офіц. обмін. курсу шляхом купівлі-продажу іноз. валюти на валют. ринку. Середній (за період) курс гривні щодо дол. США для місячних значень ви­значається як середньо­зваж. вартість дол. США у гривнях за місяць, квартальні та річні значе­н­ня роз­раховуються як середньоарифметичні від місячних. Рівень В. к. сут­тєво впливає на зовн. торгівлю і економіку загалом, оскільки від нього знач. мірою залежить конкуренто­спроможність товарів на зовн. ринках.

Літ.: Основы внешнеэкономических знаний. Москва, 1990; Між­народна система обліку та статистики в банках України. Х., 1998; Василик О. Д. Теорія фінансів. К., 2000; Юрчишин В. Валютні кризи. К., 2000.

О. І. Барановський

Завантажити статтю