Валютний ринок - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Валютний ринок

ВАЛЮ́ТНИЙ РИ́НОК – система стійких економічних і організаційних відносин з операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. В. р. становить собою складну форму перерозподілу фінанс. ресурсів як усередині країни, так і на міждерж. рівні, що включає значну кількість окремих конкрет. ринків, локалізов. у певних регіонах і центрах міжнар. торгівлі та валютно-фінанс. зв’язків. На В. р. здійснюється широке коло операцій із зовн.-екон. розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили тощо, що передбачають використання іноз. валюти покупцями, продавцями, посередниц. та банків. установами і фірмами. Його функціями є своєчасне здійснення міжнар. розрахунків, страхування валют. ризиків, регулювання валют. курсів і диверсифікація валют. резервів, заг. регулювання екон. і соц. процесів у державі. За своїм режимом В. р. можуть бути вільними (без валют. обмежень) і невільними, де для проведення операцій необхідні відповід. дозвіл і дотримання офіц. валют. курсу, а також поділятися на бірж. та позабірж. (міжбанківські). Рівень розвитку В. р. залежить від характеру екон. системи країни, ступеня конвертованості валюти, рівня держ. валют. обмежень. Найбільші світ. В. р. знаходяться у США, Великій Британії, Німеччині, Франції, Швейцарії, Японії, Синґапурі.

Об’єктом В. р. є валютні операції з продажу й обміну нац. та іноз. валют. Суб’єктами ринку є продавці валюти, її покупці й посередники. Обов’язк. суб’єктом ринку є держава, яка законодавчо встановлює правила функціонування В. р., а також банки, валютні біржі, брокер. фірми, підпр-ва, міжнар. валютні, кредитні та фінанс. орг-ції. Форми регулювання і контролю В. р. визначаються законодавством, а функція його здійснення покладається на нац. банк. Осн. формами регулювання є встановлення й зміна облікової ставки, проведення валют. інтервенцій, диверсифікація валют. резервів. Розрізняють також В. р. євродепозитів, єврокредитів та єврооблігацій. В. р. євродепозитів – стійкі валютно-фінанс. відносини із формування вкладів в іноз. валюті у великих комерц. банках провід. країн світу за рахунок коштів, що перебувають в обігу на ринку євровалют. В. р. єврокредитів – стійкі кредитні зв’язки з надання міжнар. позик у євровалюті великими комерц. банками провід. країн світу. В. р. єврооблігацій – стійкі відносини за борговими зобов’язаннями при довгострок. позиках у євровалютах, що оформлюються у вигляді облігацій позичальників. Ринок єврооблігацій – складова частина заг. механізму європ. ринку.

Суб’єктами В. р. України є НБУ; уповноважені банки; кредитно-фінанс. установи-резиденти, які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з іноз. валютою; юрид. особи, які уклали з уповноваженими банками угоди на здійснення операцій з іноз. валютою; кредитно-фінанс. установи – нерезиденти, які отримали дозвіл НБУ на право здійснення операцій з іноз. валютою на В. р. України; валютні біржі та валютні підрозділи товар. і фондових бірж, які отримали ліцензію НБУ на право орг-ції торгівлі іноз. валютою. Формування В. р. України почалось зі створ. Укр. міжбанків. валют. біржі у 1992, а від 27 лютого 1995 його суб’єкти можуть здійснювати операції з іноз. валютою і на міжбанків. В. р.

Літ.: Шорикова Л. Международные валютные и кредитные рынки. Тарту, 1990; Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. К., 1999; Шелудько В. М. Фінансовий ринок. К., 2002.

О. І. Барановський

Стаття оновлена: 2005